Дисидент – з латинської це слово перекладається як «відступник». Так у середньовіччі називали людей, які не погоджувалися з правилами Церкви або відступали від неї ідеологічно. Дисидент – іще не єретик, але вже просувається у цьому напрямку. Ну а до нас це слово прийшло у п’ятдесяті роки двадцятого століття, коли весь світ побачив, що комунізм – не що інше, як різновид релігії, а тому до його противників цілком підходить церковний термін. Офіційна пропаганда називала цих людей антисовєтчікамі, а за кордоном їх іменували дисидентами, і друге визначення виявилося більш влучним.