Головне - не доля Хама, а доля України.


Головне - не доля Хама, а доля України. Не можу припустити, щоб та наша небесна сотня із свого неба не побачила свого вбивцю - Хама, прямуючого прямісінько до Пекла, так, як побачили своїх вбивць жертви Саддама і Каддафі.

Саддама витягають із його схрону.
Рано чи пізно, овоч буде знайдений, як Саддам, затриманий, побитий, але, сподіваюсь, не замордований одразу, щоб дати йому, паскуді, відчути всеохоплюючу насолоду від вміло і впевнено застосованої арматури, яку встиг наостанок оцінити садист Каддафі.

Каддафі у передчутті арматурного щастя.
Хам бо має бути втретє і востаннє судимий і повішений на Майдані, ( або на воротах Межигір’я, як я писав раніше http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/13231.phtml).
Проте зараз навіть не доля хама головне. Головне, щО там його дружбан Вован каламутить у Криму. І знову наступ активності  Вована припадає на Олімпійські ігри. Грузію під шум Олімпіади у Пекіні він примусив до миру, а Україну, певно, хоче примусити до щастя. А що робити Україні? Погоджуватися із несподіваним щастям, що ото прямо із неба ось-ось впаде, чи денонсувати оті з будь-якого боку нелегітимні Харківські угоди, оголосити Крим автономією кримськотатарського народу, що єдиний має таке право, на відміну від відставників радянської армії і флоту і їх нащадків, що заселили береги півострова. Потім проголосити вільну економічну зону і створити там нове Макао, чи Гонконг, щоб не було там місця флотам заклятих друзів, а, натомість, приїздили туристи із усього світу. І це буде найуспішнішою агітацією за український вибір, попри усю московську пропаганду.
Але щось тривога мене тисне і плутає усі безхмарні уявлення. Вован Путін, як передають, «радився із трьома презиками» стосовно подій в Україні.

Одразу ж виникло жагуче питання, один із тих презиків не Каддафі часом?


Ukrop (25.02.2014) durdom.in.ua