Лист прямого нащадка Генерального писаря Війська Запорізького до межигірського засранця, підора опущеного, шлепера невпійманого, прохвесора усіх навук, підстилки попів кацапських, злодіїв кремлівських та іншої чортової шельми відьми виродка і ублюдка, опариша гнойного і смердючого, вітька-єнакієвкського, злодійка і шапкокрада сортирного, прища печерського, усіякої сволоти й  нечисті свата і брата.
Щуре заразний, паршивий і гнілий ти презренний жлобе-довбойобе! Курво енакієвська, хай тобі вже твоя репа лусне, хай тобі твоя золота параша на голову насяде, щоб тобі рога на лобі виросли і люська твоя народила тобі чотири негри, щоб твої сини вдавилися своїми багатствами і здохли як скажені пси під парканом, щоб тобі уся твоя їжа стала поперек горла і щоб ти, курво, вдавився і сдох, сучий потрох, захлинувся у коньяку і вдавився ікрою з баликами, щоб тобі твої кенгуру твої яйця відбили ( а вони ще є?), піньковий ти стрибун із дебільною мармизою смердючого кабана на убій.
Ти що, поце отфотожопений, зовсім страх загубив, сцуко? Базлаєш за речі, у яких твоя тямка не варить! Ти, жлоб із дерев»яною пикою, пряма кишка із сракою, ти гадаєш, як є в тебе, курво, рот, то тре його відкривати і нести чорт-зна що?!
Ти, дохлої курки тухле яйце, хоч розумієш своїм спинним моском, що таке КОНСТИТУЦІЯ, про яку ти, імбеціл, вякаєш, і яку ти, амєба здохла, хочеш під себе пристосувати?! Твоє, урод, місце - біля параші!
Ти хоч розумієш, поц задріпаний, що як тебе занесли у хороми, так і винесуть уперед копитами, і тобі, шістка срана, ніхто слова не давав!
Сиди, падло, і не вякай! Чекай вироку, сцуко! Або тікай до свого кума кацапського,  єдиного, що в тебе, тупий ти довбойобе, залишився, у кремлі. Та й там тобі не буде спокою, бо ти тупий, як самий тупий із самих тупих наколотих валянків, смердючий як гнилий підОрас. Ти НІКОМУ не потрібен, бо ти гнійний відстій. Але ти навіть на добриво не годен, бо ти отруйний, і усе сім»я твоє отруйне.  
Висіти тобі, однокліткова ти інфузорія – тухвелька страусяча, на воротах вже не твого межигір»я, або ще й на інших воротах, по черзі (бо усім же ж схочеться, щоб і в них «оте гімно повисіло – буде що онукам розказати...»), і синам твоїм, чесним, розумним і працьовитим, що чесно заробили дітям своїм і онукам на усе їх життя, так само як чесно заробили, так і висіти разом із їх дітьми і родинами догори дригом і ніхто їх не пожаліє і не захистить, і слава Богу, бо що заслужили, курви, то й упіймаєте. І у труну своїх майонтків не заберете, і як прийшли у цей світ голі й босі, так і підете, але не як усі нормальні люди, а як ПРОКЛЯТІ УБЛЮДКИ! Бо ти, курво безмозкова, і уся твоя  виблядкова родина, родичі і приспішники людської мови не розумієте, і навіть поняття не маєте, де ви, черв»які гнойні, випадково опинилися і що вякаєте своїми чорними ротами, щоб вам у них киплячу олію залили!
Не вимовляй, падла, слів, яких ти, підар гнойний не розумієш, і до яких ти, урка дебільна, на маєш жодних стосунків. Не згадуй всує назву країни, де ти, ще (але вже не на довго)  живеш, паскудо, заткни свою смердючу пельку і краще здохни сам або застрелься, дебіл, до того як тебе повісять, або пристрелять як собаку. Хоча, навіть самий завшивілий пес краще тебе, вітьок.
Здохни, паскудо!
Слава Україні!
Ригів – в анал!
Амінь.
Ітар