для старих юзерів
запам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Генерали обіцяли швидку перемогу - ІІІ

Генерали обіцяли швидку перемогу - ІІІ
"Проблема не в тому, як очистити територію від повстанців. Завжди можна сконцентрувати достатньо сил, щоб це зробити... Проблема в тому, щоб не допустити повернення повстанців, коли війська підуть. Цього можливо досягти тільки при підтримці населення... Яка зі сторін конфлікту забезпечить найкращий захист підтримуючому її населенню - та й переможе".
(Давид Галюла "Як вести противоповстанську боротьбу. Теорія і практика")

 
Коли у 1990 році Ірак напав на Кувейт, бен Ладен запропонував шейху Кувейта  Джаберу аль-Ахмеду аль-Джаберу ас Сабаху свою допомогу - 100 000 підготовлених досвідчених бійців - щоб не допускати немусульманські війська на священну землю ісламу. Шейх проігнорував цю пропозицію і віддав перевагу очолюваній США коаліції християнських і мусульманських країн. Армії коаліції були розміщені в Саудівській Аравії. Армія моджахедів проголосила початок священної війни з хрестоносцями - джихад. Хто тоді почув дзижчання комара?
Але звідки у бен Ладена взялася армія? З Афганістану. З 1980 до 1990 року США виділили на озброєння і підготовку моджахедів 4 - 5 млрд.$. Саудівська Аравія надала 4 млрд.$ офіційної допомоги, крім цього допомога надходила від благодійних організацій, приватних фондів і з пожертвувань, які збирали в мечетях. Тільки у 1980 - 1987 роках в таборах Пакистану пройшли підготовку 80 000 моджахедів. Війна удосконалила засоби ведення сучасної партизанської війни - засідки, убивства, атаки малими силами, самогубці з бомбами. Опитування показали, що терористичні акти самогубців на захист ісламу підтримують 73 % населення в Лівані, 43 % - в Йорданії, 44 % - в Бангладеш, 47 % - в Нігерії, 33 % - в Пакистані, 25 % - в Індонезії.
 
Еволюція не визнає написаних для неї програм, тільки випробування різних варіантів і відбір найкращого. Якими б продуманими не були стратегічні плани, в них завжди є помилки. Стратегією США в Іраку стало відсторонення від влади Саддама Хусейна і його партії Баас, дебаасизація суспільного життя, підготовка нової іракської армії, передача влади демократично обраному уряду і виведення військових підрозділів США з країни.
Військова операція "Іракська свобода" почалася 20 березня 2003 року. Високотехнологічна, найпотужніша в світі армія США легко здолала слабку армію Іраку, озброєну за технологіями позавчорашнього дня. Як і передбачалося, населення зустріло армію США як визволителів. 1 травня 2003 року Джордж Буш з палуби авіаносця "Авраам Лінкольн" проголосив: "Місія виконана".  
 
Далі розроблена стратегія почала давати збої. Несподіваною виявилася присутність в Іраку Абу Мусаба аз-Заркаві, який ще з лютого 2003 року готував для зустрічі американців "сплячі осередки" повстанців по всій країні. Використовуючи міжнародну мережу Аль-Каїди і власні зв'язки у 30 країнах, Заркаві організував збір розвідувальної інформації, налагодив матеріально-технічне забезпечення для виконання масштабних терактів, доставку секретними каналами коштів і добровольців для джихаду. Він став частиною протиамериканського повстання в Іраку і його керівником.
 
Дебаасизація країни стала катастрофічною помилкою, яка зруйнувала державне управління, систему держбезпеки і поліцію. Армія США не мала ні потрібної кількості людей, ні виучки, щоб заповнити утворений вакуум влади. Серед безвладдя і хаосу почалися грабежі і мародерство. Без роботи залишилися 185 000 членів партії Баас, більшість з яких була сунітами. Дебаасизовані іракці знайшли підтримку і розуміння у Заркаві. Кваліфіковані військові спеціалісти долучилися до розбудови мережі опору і планування операцій. Цілями стали військові США, колаборанти і "невірні", які сповідували інші релігії або були неправильними мусульманами (не сунітами).
7 серпня 2003 року стався перший терористичний акт в Багдаді. Внаслідок вибуху автомобіля-бомби біля черги за візами в посольство Йорданії 11 іракців загинули і десятки були поранені. Через кілька годин на вулиці вибухнув ще один автомобіль-бомба, вбивши двох американських солдатів.
19 серпня 2003 року вибухнув автомобіль-бомба, припаркований біля офісу представника ООН в Іраку Сержіу Вієйри ді Мелла. Загинули 20 осіб, близько 100 осіб було поранено.
29 серпня 2003 року біля мечеті в шиїтському місті Наджафі після проповіді знаменитого аятолли Мохаммеда Бакира аль-Хакіма у багатотисячному натовпі вибухнув автомобіль-бомба, загинули 90 осіб, близько 500 осіб було поранено.
Хвиля терактів накрила Ірак. Нова технологія вбивства довела свою ефективність. Заркаві вибирав цілі, які демонстрували безпорадність США і забезпечили те, що окупація країни стала тривалою і болючою. Люди не хотіли й боялися співробітничати з окупаційною владою, яка принесла в Ірак хаос і смерть. Масове насилля розбудило вікову ворожнечу між сунітами й шиїтами. Перестрілки між ними спалахували вдень і вночі. Також стріляли американці і в американців. Швидко зростала кількість убитих. Хто вбивав? В умовах безвладдя кожен робив висновки на свій розсуд.
 
ЦРУ повідомляло, що в Ірак прибувають новобранці з країн Близького Сходу, республік Середньої Азії, Північного Кавказу, Європи...  Вони вливаються в підпільні терористичні групи. Пентагон заперечував наявність повстання, керованого з єдиного організуючого центру.
В системах з чіткою ієрархією і єдиним центром прийняття рішень люди схильні приховувати негативні факти і прикрашати дійсність. Говорити правду - програшна стратегія в ієрархії. Система витісняє незручних, підтримує тих, хто грає за її правилами, формується команда однодумців і втрачається керованість. На підставі неправильної інформації приймаються неправильні рішення, які дискредитують систему і ведуть її до загибелі. Міністр оборони Рамсфельд не хотів чути про можливість повстання чи партизанської війни в Іраку. Небажання прийняти реальність погіршувало становище окупаційної армії і відтерміновувало прийняття правильних рішень.
 
Тим часом мережа Заркаві поповнювалася новими людьми. Тут були і "корисні навіженці", яким належало стати бомбістами-самогубцями, і творчі особистості, які принесли нові ідеї в партизанську війну. Творча енергія повстанців проклала дорогу у віртуальний простір, в якому сьогодні живе пересічна свідомість. Телебачення й інтернет стали дієвим засобом боротьби за серця й розум співчуваючих повстанцям у всьому світі. Сайти джихадистів розповідали в новинах про героїчні перемоги повстанців і безсилля американців, кликали новобранців долучатися до створення ісламської держави за заповідями Аллаха, де не буде бездуховності і несправедливості.
 

У квітні 2004 року після показу американським каналом CBS відеоматералів про тортури й знущання американських наглядачів над ув'язненими іракцями в тюрмі Абу-Грейб розгорівся міжнародний скандал. Арабський гнів закипів від фотографій, де голих в'язнів водять на повідку як собак, цькують собаками, піддають тортурам і сексуальним приниженням.
7 травня 2004 року Заркаві на відеокамеру власноруч обезголовив молодого американського ентузіаста Ніколаса Берга, який прибув до Іраку допомагати відновлювати економіку. Він, як надалі і всі інші  страчені, був одягнений в помаранчевий тюремний одяг, як у в'язнів з Абу-Грейб. Відео страти супроводжувалася текстом: "Як може вільний мусульманин спати спокійно в той час, коли ріжуть іслам, його гідність стікає кров'ю і свідченнями ганьби в новинах про сатанинські знущання над мусульманськими чоловіками і жінками у в'язниці Абу-Грейб. Де ваше завзяття і де ваш гнів?" Було кому писати натхненні промови для просторікуватого бандита з Зарки: "Ви повинні подолати Америку, хоча на це потрібен деякий час. Вона залишиться плямою ганьби на щоці часу".
Незліченна кількість користувачів інтернету у всьому світі переглянули це відео. Апокаліпсис війни перетворився у віртуальний апокаліпсис. Криваве дійство кликало глядачів, яким не було місця в театрі життя, стати акторами в театрі війни, заповнити героїчними подвигами нудний відтинок між народженням і смертю, стати частиною руху, який вершить історію.
Обережні на інтернет-аукціонах продавали своє майно, щоб надіслати кошти на рахунки джихадистів. Відчайдухи подалися таємними маршрутами долучатися до джихаду особисто. Віднині Заркаві не залежав від Аль-Каїди - він мав вдосталь і грошей, і новобранців.  
 
13 травня 2004 року веб-сайти джихадистів розмістили повідомлення про об'єднання іракських повстанців в організацію "Аль-Таухид валь-Джихад" ("Єдність і Джихад") на чолі з Заркаві: "Це об'єднання є силою для народу ісламу і палаючим вогнем для ворогів Бога, в якому вони будуть горіти до повернення вкрадених прав, і встановлення релігії Бога на Землі... Перемога або мучеництво".
 
До кінця 2004 року стало зрозуміло, що протистояння між повстанцями і окупаційними військами перейшло в принципово нову фазу. Повстанці зуміли витіснити американців з провінцій у великі міста. Регулярні напади на патрулі і армійські колони в містах змусили американців відступити за стіни  власних військових баз. Щодня на фугасах підривалися патрульні автомобілі, бронетехніка і автоколони частин тилового забезпечення. Небаченого розмаху набуло полювання на іракців, які пішли служити в поліцію.
 

30 січня 2005 року мільйони іракців прийшли до урн на перші демократичні вибори. Планувалося, що на виборах пропорційно будуть представлені суніти, шиїти і курди. Суніти не висунули своїх кандидатів і на вибори не прийшли. Вибори, після яких владу одержали шиїти, ще більше розпалили вогонь війни. Захист і порядок обіцяв Заркаві. Обурені і принижені, суніти спочатку вітали його бійців, в тому числі іноземних ісламістів, які обіцяли вигнати окупантів. Ісламісти були організовані, дисципліновані й безстрашні. Але їхній захист і порядок виявилися далекими від обіцяного. До повстання в сунітській провінції Аль-Анбар, яке стане початком самоочищення країни від благодійників-терористів, було ще далеко.
 
19 листопада 2005 року у місті Хадіта двадцятирічного американського морского піхотинця розірвало на шматки на закладеній міні. Ще двоє морпіхів були поранені. Один з уцілілих увірвався в приватний будинок і розстріляв всіх дітей. Інші морські піхотинці розстріляли на дорозі опель з п'ятьма іракцями і помочилися на голови вбитих. Потім обшукали будинок за будинком і вбили  24 людини, включно з дев'ятимісячним немовлям.
Трагічна подія стала наслідком напруги, розчарування, втоми й ізоляції окупаційних сил США в Іраку. Смерть вже була настільки звичною справою, що навіть не проводилося ні  розслідування трагедій, ні покарання винуватців. І все ж розстріл у Хадіті став переломним для США. Далі або повна катастрофа, або радикальна зміна іракської стратегії.
За перші п'ять років окупації втрати коаліційних сил: 2003—580 осіб; 2004—906 осіб; 2005—897 осіб; 2006—872 осіб; 2007—961 особа. Втрати іракського мирного населення оцінюються приблизно: 80 тис. загиблих, більше 160 тис. поранених (дані правозахисної організації "Iraq Body Count").  
 
Нинішній радник з питань національної безпеки Дональда Трампа Герберт Макмастер (той самий, хто змінив скандально відстороненого з цієї посади Майкла Флінна) захистив докторську дисертацію на розсекречених матеріалах періоду в'єтнамської війни. У 1997 році в гнівній книзі "Невиконання обов'язку" він проаналізував прийняття рішень в ідеальній ієрархії, вибудованій президентом Ліндоном Джонсоном і міністром оборони Робертом Макнамарою. Команда однодумців аналізувала інформацію, яка надходила знизу, узгоджувала спільне бачення подій і передавала вниз команди, обов'язкові для виконання. Робота команди однодумців, яка не сміла заперечувати президенту і не визнавала альтернативних варіантів, обернулася катастрофою. На підставі невірної оцінки ситуації вироблялися помилкові рішення - ідеальна ієрархія призвела до ідеального провалу.
Відома серія експериментів психолога Соломона Аша продемонструвала, чим небезпечна одностайність.  В групі з дев'яти підставних осіб і одного піддослідного пропонувалося дати очевидну відповідь на просте запитання. Якщо дев'ятеро давали невірну відповідь, десятий не наважувався  відповісти правильно і повторював те, що сказали інші. Коли в групі підставних осіб хоча б один називав вірно очевидне, піддослідний теж наважувався дати вірну відповідь.
 
У 2003 році полковник Герберт Макмастер командував Третім підрозділом армійської розвідки в Іраку. Після закінчення бойових дій проти іракської армії, його підрозділ був розміщений у містечку Таль-Афр. Йому довелося налагоджувати стосунки з місцевим населенням і перетягувати його на свій бік у боротбі з тероризмом. Генерал Девід Петреус, полковники Герберт Макмастер і Шон Макфарланд знайшли вихід з безнадійної ситуації.
Визнанням важливості зробленого Макмастером у Таль-Афрі стало те, що командування двічі відмовило йому в присвоєнні чергового військового звання. Він став найзнаменитішим полковником армії США - дотримання субординації і безумовне виконання наказів цінується більше, ніж порятунок армії від поразки.
 
7 червня 2006 року ЦРУ нарешті вистежило Заркаві. Він загинув після ракетно-бомбового удару по будинку, в якому він знаходився. Але справа Заркаві продовжила жити - 15 жовтня 2006 року відбулося проголошення Ісламської республіки Іраку в захоплених повстанцями сунітських районах Іраку.


© Петрович [06.03.2017] | Рейтинг: 41.6/48 | Переглядів: 5176

2 3 4 5 41.6/48





Коментарі

1 2 3 4 5   »
06.03.2017 20:59:11
5drinks
Не згоден Згоден  Підтримка: 80%(8/10)

06.03.2017 21:19:43
Спасіб! smile3give_rose
Не згоден Згоден  Підтримка: 86%(6/7)

06.03.2017 21:26:01
Alihan 06.03.2017 20:59:11
drinks
PiligrimK 06.03.2017 21:19:43
friendsЧас би сказати собі: "Зупинися!", але раптом виявила, що текст не тільки відкривають-закривают, але й не менше 300 людей прочитали написане.
Одна й та ж трагедія грається в театрі життя по всьому світу. Але вдумуватися в неї починаємо тільки в фіналі, і лише тоді, коли самі стаємо її дійовими особами.
 
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(8/8)

06.03.2017 21:27:18
fp 2
Не згоден Згоден  Підтримка: 15%(2/13)

06.03.2017 21:30:56
5 спс, Ігіл Петровичsmile3
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(4/6)

06.03.2017 21:31:36
megamonstr 06.03.2017 21:27:18
fp2
Оце здивували, так здивували. Повинно бути мінімум шість анонімних 2. Якщо профокаплять, дарма старалася.biggrin
Не згоден Згоден  Підтримка: 92%(12/13)

06.03.2017 21:32:55
bloker 06.03.2017 21:30:56
Ігіл Петрович
І Вам дякую. Але це ще тільки ІГІ, ІГІЛ буде в Сирії.
Не згоден Згоден  Підтримка: 86%(6/7)

MVF

MVF
06.03.2017 21:42:40
5 Вас і все наше жіноцтво зі святом!  Roza  Roza  Roza
Востаннє редаговано MVF 06.03.2017 21:44:30
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(4/6)

06.03.2017 21:43:59
5
 
Але хотілося б звернути увагу на таке.
Всі ці повстанці дуже успішно воюють, коли мають за спиною добрих спонсорів. Хто міг би спонсорувати ісламістів ? Я схиляюсь до думки, що тільки одна із двух наддержав, які після 2МВ ведуть безкінечні проксі-війни, особливим шиком в яких є втягування суперника в пряму участь в проксі-війні.
Послухайте Кремль останні три роки (там мовиться все прямим гібридним текстом)  -вони ж в Україні протистоять американцям ! Та на Капітолійських пагорбах не дурніші -в Іраку ви нас, а в Україні ми вас.
Звісно, якби в Вашінгтоні знайшовся хтось, хто наважиться. Організувати воронку діаметром у МКАД. Тоді б і скінчилося...
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(6/8)

06.03.2017 21:51:25
MVF 06.03.2017 21:42:40
і все наше жіноцтво зі святом!
Дякую. Люблю це свято двох подруг-комуністок Рози Люксембург і Клари Цеткін, з яких одна зробила своїм коханцем сина іншої. biggrin
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(6/6)

06.03.2017 22:04:47
Дюма 06.03.2017 21:43:59
Всі ці повстанці дуже успішно воюють, коли мають за спиною добрих спонсорів
Там де є добрі спонсори, війна поступово зводиться до розподілу спонсорської допомоги. Відбувається дегенерація війни і спотворення миру, залишаються шантаж переговорами і торгівля заручниками.
 
Дюма 06.03.2017 21:43:59
якби в Вашінгтоні знайшовся хтось, хто наважиться. Організувати воронку діаметром у МКАД. Тоді б і скінчилося...
Американські генерали думали, що воронка від Заркаві покладе кінець війні. В черзі за короною стоїть кілька десятків претендентів і не факт, що вони будуть кращими.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(5/5)

06.03.2017 22:06:25
Авторитарна система в армійському варіанті була ефективною в класичних війнах.
 
Взагалі, на мою класифікацію, світ можна поділити на два класи: дикість і цивілізація.
 
В класі "дикість" ментальність мешканців є феодально подібною. Тобто, країна складається з можновладців і населення. Природний стан населення в таких країнах - бідність. Якщо є нафта-газ-золото-.., то населення може бути і не бідним, але без власних демократичних традицій.
 
Клас "цивілізація" містить країни з демократичним устроєм (різного ступеня зрілості). Демократія передбачає рівність прав і наявність свобод. Саме в демократичних країнах відбуваються технологічні "революції", наслідком яких є розповсюдження впорядкованого життя на все населення.
 
В класі "Цивілізація" не виникають війни. В касі "Дикість" вони виникають. А крім того, існує перманентна війна між цими класами. Причому, дикість, для якої війна є природним станом, нав'язує військам цивілізації свій спосіб ведення війни.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(7/7)

06.03.2017 22:17:18
5Excellently
Не згоден Згоден  Підтримка: 60%(3/5)

06.03.2017 22:19:05
Карт 06.03.2017 22:06:25
Авторитарна система в армійському варіанті була ефективною в класичних війнах.
Швидше в легендах про ці війни. При десятку претендентів на престол не буває одностайності навіть у армійських ієрархіях. Бюрократизація централізованої систем управління що державою, що армією робить її неповороткою, неінформативною і недієздатною.
 
Карт 06.03.2017 22:06:25
світ можна поділити на два класи: дикість і цивілізація
Краще на чужих і своїх. Іракці з кількохтисячолітньою історією вважали дикими американців з двохсотліньою історією.
Те, що Ви називаєте варварством, теж пройшло еволюційний відбір і довело свою життєздатність. Втручання в роботу таких систем не є благом. Цивілізована людина принесла медицину на острови в Океанії. Результатом став голод - виживати стало більше людей, ніж острів здатен прогодувати. А вбивати старих і хворих заборонила нова релігія.
 
Карт 06.03.2017 22:06:25
В класі "Цивілізація" не виникають війни. В касі "Дикість" вони виникають
Невже причина війн дикість?
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(5/5)

06.03.2017 22:21:30
Карт 06.03.2017 22:06:25
В класі "Цивілізація" не виникають війни.

Весьма спорная "классификация".
А те же жители Сингапура, до уровня жизни кот. нам как на карачках до Луны, чхать хотели на "демократические традиции". blush2
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(3/3)

06.03.2017 22:23:17
Петрович 06.03.2017 22:19:05
Невже причина війн дикість?
Петрович, мне нравится не помню кем сказанное: "Там, где существует вера и идеология, рано или поздно начинаются войны".
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(8/8)

06.03.2017 22:30:17
5
Афтар!
Пиши исчо!
 
А то вообще пропадает смысл заходить на ДД. Слишком мало таких, как Вы.
Не згоден Згоден  Підтримка: 86%(6/7)

06.03.2017 22:38:04
Игор Сімончук 06.03.2017 22:30:17
Слишком мало таких, как Вы.
Та да. Настоящих буйных мало...
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(5/5)

06.03.2017 22:51:24
Alihan 06.03.2017 22:23:17
не помню кем сказанное: "Там, где существует вера и идеология, рано или поздно начинаются войны".
Так то когда еще было сказано, наверняка давно и неправда.
За последние сутки стало известно о нескольких погибших в Сирии россиян. Как минимум, трое из них до этого "попрактивались" в Лугандонии. Вот так начинаются современные войны.
БААС -детище КГБ, МО СССР и международного отдела ЦК.
Туда же добавим освободившихся в Чечне, Абхазии, Югославии, Нагорном Карабахе, етсетера, ихтамнетов,
туда же подсыпем денег и подведезем оружия,
туда же проторим тропы и протянем связь,
им же откроем доступ к счетам в европах,
с ними же поделимся резидентурой,
для их раскрутки пошумим в медиах и поветируем в оонах,
их же наццчим подставляять мирняк
....а супостат УЖЕ ввел свою официальную армию на территорию, "где существует вера и идеология"  ...
и получи многолетний скандал на свою вражью голову..
 
ну а теперь держите обратку...
 

 
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(8/8)

06.03.2017 23:35:02
Дюма 06.03.2017 22:51:24
БААС -детище КГБ, МО СССР и международного отдела ЦК.
Розумні голови що в ЦК, що в Пентагоні вважали, що своїми рішеннями здатні змінювати світ. Досить їм зібрати побільше інформації, обробити її розумними комп'ютерами, прийняти рішення і все піде, як по писаному.
Сальвадор Альєнди обзавівся надпотужним комп'ютером і найрозумнішим програмістом, щоб все знати і правильно керувати економікою. Звідусюди в 5 ранку поступали звіти, в 17 дня він видавав розпорядження. Все за планом і за графіком. Але в плані не було Піночета і повстанців.
Куди не ткнися, повстанці псують чудові плани.
 
Маю великий інтерес до того, чому у Франції ісламські терористи є, а в Росії немає. Здавалося б заслужила і Афганом, і Чечнею, і Саддамом.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(6/6)

1 2 3 4 5   »











...




programming by smike
Адміністрація: zavhoz@durdom.in.ua
© 2007-2017 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login