для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Понти собакова або вічна память реформі.


Понти собакова або вічна память реформі.
Сумні події не дають промовчати. Загинуло п’ятеро українських громадян. Пять родин залишились без годувальника.  Сам през вже заявив, що винні будуть встановлені і покарані. Отже, покарано нікого не буде. Подія знакова: вперше в історії України зафіксовано такі масові втрати правоохоронців поза зоною бойових дій. Ворог втрат не поніс, оскільки участі в бою не приймав.
       Не беруся спрогнозувати, хто буде оголошений винним у нашому королівстві кривих дзеркал. Після сумних подій 31 серпня минулого року, коли співробітник МВС кинув гранату в натовп інших співробітників МВС, міністр МВС оголосив винним … ВО «Свобода». Самого міністра ніхто винним не оголосив. Навіть тінь підозри на нього не впала. До чого тут він, взагалі! Він цілком відповідає покладеним на нього завданням: чудово вміє організовувати переслідування українських патріотів, створювати зондер-команди  для ліквідації політичних опонентів (вічна пам'ять Сашку Білому, чиє вбивство ніхто навіть не намагається розслідувати), звинувачувати ворогів режиму у посібництві окупантам, продукувати і розповсюджувати вали брехні.
       Найбільш лякає реакція суспільства: широкі маси без подиву і обурення спостерігають за новими кадрами . Нікого не шокують ні барига – міністр МВС, ні генпрокурор без юридичної освіти, ні загін Універсальних Грузинів, кожен з яких може бути хоч оперним співаком, хоч космонавтом, хоч губернатором, хоч начальником поліції – і все з однаковим успіхом.
       Сидить тепер през у безкрайньому своєму кабінеті і гірку думу думає... Може, спробувати замість грузинів залучити ескімосів? У них темперамент не такий запальний... А що вони відморожені – ну то й що. Хто у цій владі не відморожений… А що робити? Не українців же запрошувати?! Бо ж серед них можуть трапитись патріоти України, лиха від них потім не оберешся – раптом почнуть з корупцією боротись, правосуддя встановлювати… Як тоді красти?
       І яку ще реформу цьому клятому народові запропонувати?! Перейменували ментів у понтів, собакова в авакова, і що?! Знову невдоволені… Що за народ такий знавіснілий, що з ним робити?! Може кинути все, і гайнути всім разом до своїх, в Ізраїль… Але ж там красти нічого… І куди майно подіти, чесно награбоване – з собою не візьмеш, а продати під час війни важко, доброї ціни не дадуть. А війну закінчити – доходи впадуть, та і народ може всю владу знести, чиїм агентом його тоді оголошувати… Зачароване коло якесь… А майна того зібралось стільки, що від нього вже і траст осліп (очі від подиву повилазили).  Пообіцяти ще щось? Так все, що міг придумати – вже пообіцяв. Не допомагає.
     Але ж терпіння народу не безмежне, навіть наш легендарний, ні з чим не зрівняний терпець іноді лускається… Що ж маємо побажати нашим «обранцям»? Може так:
НЕ БІЙТЕСЬ СІМНАДЦЯТОГО РОКУ, ЯКИЙ БУВ, А БІЙТЕСЬ – ЯКИЙ БУДЕ…
© Vladimir Mytus [04.12.2016] | Переглядів: 4707

2 3 4 5
 Рейтинг: 40.8/65

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook