Ключовою ідеєю Позитивного сценарію Спільного Проекту стала відмова України від політики «наслідування», яка на практиці виявилася лише зручним засобом імітації модернізації задля тотального пограбування країни. https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/29681.phtml
Якщо ми відмовляємося від такого «наслідування», тут же виникає запитання: куди і як спрямовувати розвиток країни. Так постає проблема Стратегії, створення якої, в свою чергу, потребує вивчення стратегічних прогнозів розвитку світового суспільства, найбільш обґрунтований з яких і був взятий за основний орієнтир  Спільним Проектом. https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/29701.phtml
Формування Візії Спільного Проекту мало власну послідовність, свою логіку і свою точку відліку — часові рамки. З одного боку від початку було ясно, що перспективний орієнтир краще виставити якомога далі — на історичний обрій. З іншого, пропозиції прогнозувати, наприклад на 50 років, виглядають сумнівними, перш за все, з огляду на вірогідність технологічної та інших сингулярностей, які очікуються близько 2030 року. Після того часу надавати СОЦІАЛЬНІ прогнози не наважувався жоден солідний дослідник: бо очікувані кардинальність, швидкість і різноспрямованість процесів з настанням сингулярностей не піддаються сучасному уявленню.
Цей же, 2030 рік співпав з найдальшим прогнозом, що випливає з графіку Математичної моделі структурної еволюції суспільних продуктивних сил, що створена на основі   http://i-soc.com.ua/journal/N3_2001r_3.pdf. Два названі фактори у сполученні (найдальша позиція Математичної моделі та час очікуваної технологічної і пов’язаної з нею інших сингулярностей) стали вирішальними для визначення часового орієнтиру Візії: близько 2030 року. Мабуть не випадково «Форсайт економіки України», що був напрацьований 2015 року під керівництвом академіка М.Згуровського, також визначив найбільш віддаленим орієнтиром 2030 рік.
Оскільки Інформаційний етап розвитку (за В.Хмельком) провідні нації завершують близько 2030 року, Україна має історичну потребу https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/29677.phtml і змогу https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/29661.phtml вийти на аналогічний рівень інформатизації в групі лідерів.
Таким чином Візія отримала технологічний тренд-маяк, ключові точки маршруту та засоби прискорення суспільного руху, і знайшла громадський інтерес суб’єкту оновлення (Відповідальний клас) до реалізації Позитивного сценарію Спільного проекту. Далі концепт розгортався за логічним ланцюгом: якщо Візія ставить Україні пріоритет прискореному розвитку ІТ-технологій, суспільство мусить забезпечити відповідні морально-емоційні, фінансові, кадрові і виробничі пріоритети: надати податкові пільги ІТ-сектору, збільшити кількість і покращити професійний рівень програмістів, що готуються в Україні, створити сучасну систему освіти з безперервним навчанням і вивченням англійської та основ інформатики від дитячого садка до закінчення вишу, випереджаюче зростання рівня доходів усіх українців, а якісних педагогів – перш за все.
Своєю чергою, усвідомлення та реалізація цих пріоритетів потребує оновлення громадсько-політичних інституцій, зокрема – прискорення переходу України від чинної моделі управління до якісно іншої: мережаної демократії. Бо саме вона максимально вивільняє творчий потенціал нації і відповідає сучасній мережаній структурі суспільства, що саме зараз трансформується під впливом та із широким застосуванням новітніх технологій.
Яким шляхом провести дійсно динамічне оновлення? Прискореною цілеспрямованою інформатизацією громадсько-політичних сфер життя, що забезпечить публічну прозорість громадських, політичних і державних інституцій (разом з процесом голосування і підрахунку голосів) – на основі тих самих ІТ-технологій, яким пріоритетне прискорення буде передбачено. Конкретними (на жаль, позасистемними) прикладами приорітетності може слугувати ProZorro – електронна система публічних закупівель, що була створена 2015 року, та Е-декларування доходів вищих посадовців та членів їхніх сімей, що очікується за тижднь.
Нагадаємо, що довіра, як основа соціального капіталу, в наших умовах може отримати розвиток ЛИШЕ на основі максимальної прозорості суспільства взагалі і діяльності можновладців - перш за все. https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/29711.phtml  
В основних рисах концепція була презентована на ІІ Конгресі Соціологічної асоціації України 2013р. В доповіді було підкреслено: «Нова демократія в європейській цивілізації вже стоїть на історичному порозі: вона невідворотна тому, що розв’язує кардинальну суперечність між інформаційним суспільством, як мережаною спільнотою, та традиційною, переважно ієрархічною, конструкцією держав. Образ Нової держави, принаймні в Європі, постає досить виразно. Це мережана демократія: в громадах – пряма демократія, на національному рівні – масовий контроль і безпосередня участь громадянського суспільства в державному управлінні.»
Отже, перспективу для країни може надати український соціально-технологічний прорив заради долучення до спільноти європейських лідерів: рівня їхньої гідності, свободи, справедливості, продуктивності праці, достатку, екології... Позитивний сценарій від початку ґрунтувався на тому, що Україна має для цього практично всі передумови: відносно високу середню освіченість людей, традиції науково-педагогічних шкіл в галузі інформатизації, досить високу якість підготовки ІТ-фахівців, потужну продовольчу базу, історичну тяглість до ідеалів свободи https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/29647/user_id/8587.phtml і здатність до самоорганізації (які наочно підтвердив Майдан 2004р.), та вигідне геополітичне розташування на історичному перехресті шляхів: «з варяг в греки» і Великого шовкового. Розпочаток масової інтернетизації країни в 10-х роках відкрив для нас зручний момент входу до коридору нових історичних можливостей.  
Обгрунтованість Мети, що була публічно запропонована 2010 року, з того часу отримала підтвердження реальними соціально-технологічними змінами: мізерна частка ІТ-галузі у ВВП країни за два роки по тому була зафіксована статистично, і в 2012р. склала приблизно 0,8%, а ще за три роки зросла до 3%: такого ривка не відбувалося із жодною галуззю в історії жодної країни. І тут немає ніяких чудес: просто, ця галузь дає найбільший прибуток підприємцям, то ж вони і вкладають сюди капітали. До 2020р. експерти прогнозують збільшення робочих місць в галузі в середньому на 20 тисяч щорічно: від 74 до 180 тисяч.
Сектор ІТ-технологій має також потужну економічно-локомотивну функцію: кожне нове робоче місце програміста створює близько чотирьох додаткових робочих місць у суміжних галузях. Програміст отримує в середньому $2тис. Вже в 2013р. за інформацією World Bank українська ІТ-галузь за обсягом експорту посіла третє місце після металургії та аграрного сектору. Україна стала першою в Європі і четвертою в світі (після Індії, США і Філіппін) за обсягом доходів фрилансерів (переважно – програмістів).
І нарешті, в листопаді 2015 року символічний імпульс розвитку ІТ-технологій в Україні надав Д.Сорос. Відомий підприємець ІТ-галузі Андрій Колодюк вважає: «Той факт, що створено спеціальний Ukrainian Redevelopment Fund LP Джорджа Сороса, свідчить, що у його команди виявився стратегічний інтерес до України і до інвестицій в український бізнес, зокрема в ІТ-сектор. У даному випадку не можна говорити лише про чергову (навіть велику) угоду. Йдеться про українські таланти, про зростання ринку ІТ-продуктів і послуг. Це стратегічна інвестиція, за якою потягнуться інші. Це переломний момент для всієї України, коли в країну прийдуть нові інвестори, і на нас будуть дивитися не тільки в розрізі політичних скандалів і військових дій. Ми можемо зарекомендувати себе як країна з глобальними, великими і процвітаючими компаніями.»
І саме тут, в перспективі ІТ-тренду, слід пригадати, що ВНАСЛІДОК розповсюдження ІТ-технологій кардинально збільшується прозорість суспільства, яка стимулює моральні  вимоги, що веде до зростання соціального капіталу, основою якого є взаємодовіра. Так замикається герменевтичне коло, що пов’язує духовний прорив України на Майдані та у Вітчизняній війні, і обґрунтовує сподівання західних інтелектуалів на нашу участь в оновленні Європи.    
P.S.
Герменевтичне коло Спільного Проекту, як універсальна методологія пошуку перспективного соціального проекту для України, формувалося поступово, разом з розгортанням дослідження, і з часом отримало власну самодостатність. https://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/29645/user_id/8587.phtml
Прикладним же наслідком створення Кола став перший концепт Позитивного сценарію (Візія СП), що відповідає зазначеним методологічним вимогам і тезово був викладений тут: «УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ: ВІД ФОРПОСТУ ДО ЦЕНТРУ» http://ipgd.com.ua/files/vupysk1/Tertichny_-_politichni_nauki.pdf