Чи то двері не під тим кутом були відкриті? Чи то кватирка замало була відхилена? Але сон все не йшов. Точніше, йшов, але від мене.
 
Ото й вирішив я сісти на Zello. Є така програмка до смартфону, яка дозволяє використовувати його в режимі рації. Вибираєш частоту, або назву групи і підключаєшся в мережу. Чуєш всіх і тебе чують. Якщо ти щось кажеш. А можна й не казати нічого. Тільки слухати. Ото я вчора вночі й слухав.
 
Цікава така група. Антимайдан Донбасс. Надибав я її в тирнеті. Ось тут.
 
Активними в тій групі були два жіночих голоси, два впевнених чоловічих (в якийсь момент вони почали обговорювати параметри установки «Град») і три, чи чотири молодих чоловічих голоси.
 
Перше, що я почув, був жаль, що Росія не введе війська. Буде допомога зброєю і трохи спецами, точково. І все. Закінчилась та полеміка фразою:«Ничё, прорвёмся. Недолго осталось.» Тільки, здається мені, що сказано це було не з впевненістю, а, швидше, з бравадою.
 
Ще щось казали, що було вікно на кордоні в Луганській області. Багато чого вдалося протягнути.
 
Зачепила мене одна фраза жіночим голосом: «Пробовала разговаривать с родственниками из Киева. Они ничего не понимают. Как наколотые наркотой какой-то. Зомбируют их сильно. Никак не пробиться.»
 
Ще хотів би передати вам декілька сюжетних ліній. Дослівно переказати, про що вони говорили, я вже не зможу, але спробую передати суть, не згущуючи фарби.
 
молодий чоловічий голос (хлопець): Слыхали, чё там было в Одессе?
впевнений чоловічий голос (спец): Да, ужас.
хлопець: А конкретнее?
спец: Официально – около сорока сожжённых заживо. А реально – ещё 120 в подвале, убитых выстрелом в голову.
жіночий голос (ж): как 120? Кто!!?
спец: Правый сектор. Одели красные повязки, заманили наших активистов и пиф-паф. Тех, кому удалось спрыгнуть, добивали. Звери. Беременную женщину задушили проводом.
ж: Как она туда попала?
спец: Говорят, цветы поливала. Убрали, как свидетеля.
ж: Ужас!!!
спец: И женщину с двумя детьми тоже.
ж: Как с двумя детьми!!? У меня тоже двое детей. Что она с ними там делала?
спец: Вроде гуляла рядом, а её затащили и убили. Вместе с детьми. Правый сектор захватил одесский крематорий. Машины туда ездят одна за другой. Чтобы меньше трупов было.
ж: Вот же звери. Чтоб их детей так же сожгли.
 

Інший молодий чоловічий голос (шахтар): Здрасте, есть тут кто-нить из опытных?
спец: Чё там?
шахтар: Я из Шахтинска. Никак не могу поднять шахтёров. На все мои доводы они отвечают одно: если присоединимся  к России, наши шахты закроют, как в Ростове. Кто нить знает, почему шахты в Ростове закрыты?
спец: Наши шахты не закроют.
шахтар: Я им так и говорил. Посылают.
спец: У нас в Донбассе уголь другой, коксующийся.
шахтар: Говорят, что в Ростове такой же. Один пласт.
спец: Скажи, что шахты закроют, но тут же будут созданы новые рабочие места.
шахтар: (невпевнено) Попробую.
 

Жіночий діалог:
-- Видела, как баба со сковородкой их прогнала?
-- Где?
-- В You Tube.
-- Неа, не видела. Как его найти?
-- Напиши в You Tube: «со сковородкой».
-- Чё-то не вижу.
-- Я в группу ВКонтакте скинула.
-- О, вижу. Такие вещи надо сразу в группу скидывать. Все СМИ продались и многие люди только из группы правду узнают.
 
Ото я й думаю, чи не могла б СБУ «зламати» ту групу і потихеньку так, ніжненько і плавненько, залізобетонними сюжетами сіяти у них сумніви у правдивості «спеців», до яких вони дуже вже дослухаються? Хоча б сумніви. Бо надто все у них просто: Роїсся прийде і щастя принесе. Бо так «спец» казав.