Щось не спалось мені вчора

Чи то двері не під тим кутом були відкриті? Чи то кватирка замало була відхилена? Але сон все не йшов. Точніше, йшов, але від мене.
 
Ото й вирішив я сісти на Zello. Є така програмка до смартфону, яка дозволяє використовувати його в режимі рації. Вибираєш частоту, або назву групи і підключаєшся в мережу. Чуєш всіх і тебе чують. Якщо ти щось кажеш. А можна й не казати нічого. Тільки слухати. Ото я вчора вночі й слухав.
 
Цікава така група. Антимайдан Донбасс. Надибав я її в тирнеті. Ось тут.
 
Активними в тій групі були два жіночих голоси, два впевнених чоловічих (в якийсь момент вони почали обговорювати параметри установки «Град») і три, чи чотири молодих чоловічих голоси.
 
Перше, що я почув, був жаль, що Росія не введе війська. Буде допомога зброєю і трохи спецами, точково. І все. Закінчилась та полеміка фразою:«Ничё, прорвёмся. Недолго осталось.» Тільки, здається мені, що сказано це було не з впевненістю, а, швидше, з бравадою.
 
Ще щось казали, що було вікно на кордоні в Луганській області. Багато чого вдалося протягнути.
 
Зачепила мене одна фраза жіночим голосом: «Пробовала разговаривать с родственниками из Киева. Они ничего не понимают. Как наколотые наркотой какой-то. Зомбируют их сильно. Никак не пробиться.»
 
Ще хотів би передати вам декілька сюжетних ліній. Дослівно переказати, про що вони говорили, я вже не зможу, але спробую передати суть, не згущуючи фарби.
 
молодий чоловічий голос (хлопець): Слыхали, чё там было в Одессе?
впевнений чоловічий голос (спец): Да, ужас.
хлопець: А конкретнее?
спец: Официально – около сорока сожжённых заживо. А реально – ещё 120 в подвале, убитых выстрелом в голову.
жіночий голос (ж): как 120? Кто!!?
спец: Правый сектор. Одели красные повязки, заманили наших активистов и пиф-паф. Тех, кому удалось спрыгнуть, добивали. Звери. Беременную женщину задушили проводом.
ж: Как она туда попала?
спец: Говорят, цветы поливала. Убрали, как свидетеля.
ж: Ужас!!!
спец: И женщину с двумя детьми тоже.
ж: Как с двумя детьми!!? У меня тоже двое детей. Что она с ними там делала?
спец: Вроде гуляла рядом, а её затащили и убили. Вместе с детьми. Правый сектор захватил одесский крематорий. Машины туда ездят одна за другой. Чтобы меньше трупов было.
ж: Вот же звери. Чтоб их детей так же сожгли.
 

Інший молодий чоловічий голос (шахтар): Здрасте, есть тут кто-нить из опытных?
спец: Чё там?
шахтар: Я из Шахтинска. Никак не могу поднять шахтёров. На все мои доводы они отвечают одно: если присоединимся  к России, наши шахты закроют, как в Ростове. Кто нить знает, почему шахты в Ростове закрыты?
спец: Наши шахты не закроют.
шахтар: Я им так и говорил. Посылают.
спец: У нас в Донбассе уголь другой, коксующийся.
шахтар: Говорят, что в Ростове такой же. Один пласт.
спец: Скажи, что шахты закроют, но тут же будут созданы новые рабочие места.
шахтар: (невпевнено) Попробую.
 

Жіночий діалог:
-- Видела, как баба со сковородкой их прогнала?
-- Где?
-- В You Tube.
-- Неа, не видела. Как его найти?
-- Напиши в You Tube: «со сковородкой».
-- Чё-то не вижу.
-- Я в группу ВКонтакте скинула.
-- О, вижу. Такие вещи надо сразу в группу скидывать. Все СМИ продались и многие люди только из группы правду узнают.
 
Ото я й думаю, чи не могла б СБУ «зламати» ту групу і потихеньку так, ніжненько і плавненько, залізобетонними сюжетами сіяти у них сумніви у правдивості «спеців», до яких вони дуже вже дослухаються? Хоча б сумніви. Бо надто все у них просто: Роїсся прийде і щастя принесе. Бо так «спец» казав.