Понты являются пищей любого быдла,
но не запихивать же целый кусок в рот как любую еду.
Его надо сначало нарезать («резать понты»).
http://lurkmore.to
Чесно кажучи, ця стаття склалася в результаті взаємодії двох факторів:
1. Заздрощів колегам: Мрачному, який відкрив тему понтів
http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/18953/user_id/5066.phtml; bloker - бо невпинно штампує купу таблиць і графіків.
2. Візиту в Національну Оперу на виставу «Аїда» в програмі фестивалю «Viva Verdi!».
Окрім того, мене завжди дивувала широка діференціація (он яке наукове слово! майже як у bloker) цін квитків на різноманітні "культурно-видовищні заходи" у сучасній Україні.
До того ж завжди виходило так, що уподобані мною вистави (опера, філармонія, драматичні театри) коштували значно дешевше від попси та "шансону", які я не балував увагою.
Ця обставина не обтяжувала бюджет, але залишала місце для сумнівів - невже я нездатний розгледіти щось таке в тих жанрах, на які ломлять незбагннні мною ціни?
Оскільки один із приводів понтів, про які так яскраво розповів Мрачный, – це відвідини видовищ, я збагнув, що в Опері особливо не запонтуєш (найдорожчі квитки в партер і амфітеатр коштували 200 грн., найдешевші – 30 грн).
Хіба що впертися у залу на верблюді, бо дія «Аїди» відбувається в Єгипті).
Тому проглянув сайт
http://www.parter.ua і зрозумів, де можна дати по справжнім понтам.
Певна картина представлена на нижченаведеній гістограмі.
* наведені середньоарифметичні ціни квитків.
З неї видно, що найбільш зручно понтуватися в концерт-холі FreeДом.
Саме там можна подивитися і послухати хама Павла Волю за 1600-3800 грн.
В Палаці «Україна» можна поринути в ностальгію разом із підстаркуватими Сєровим (180-1300 грн.) та Шуфутинським (200-1750 грн.).
У Жовтневому палаці не дуже розгуляєшся. Ну хіба що віддаси від 150 до 1200 грн. за Стаса П*єху.
І вже зовсім нецікаво йти до Будинку офіцерів на бенефіси Бенюка (50-250 грн.) чи Роговцевої (130-390 грн.).
Ну хіба вони зможуть матюкатися так, як «Снєжок» Воля?
©
ДСЛ [05.11.2013] |
Переглядів: 2767