Юлія Полюхович - Анекдоти

- Куме, а що це ти робиш? Я ж тебе поважати перестану. Навіщо розвішуєш агіт.листівки ПР в парку?!
- Хіба ти не чув, що в парку хочуть офіси побудувати?
- Та чув.
- То хіба ж посміють чіпати дерева з пикою нашого президента перед виборами?
- Так ти ж клею не жалій і не по одній, а по дві агітки на дерево чіпляй.

- Госпаді, шо ж дєлать, шо же ж дєлать? Фсьо пропало, фсьо: карусєлі, аткрєпниє...
- ще ж камери встановимо, спостерігачів, як саранчі буде... капець
- Фьодирич, Янич, нє ачкуйтє. Кашпіровський погодився стати головою ЦВК.

- А що це за гіляччя між машинами росте, повсихало, хоч би полили?
- Зараз. Полили ... Наш мер за полив газонів тарифи на воду втричі підняв.
- Так виламайте їх.
- Не можна - ці кущі сам мер і висадив, в знак любові до нас.

- Куме, ти чув, що Руїну подолано?
- І що ж тепер буде?
- Тепер молитимемося, щоб вона повернулася.

Експеримент влади із встановленням відеокамер на виборчих діяльницях, який обійшовся держ.скарбниці в 17 млрд. грн. дав цікавий ефект. Політологи взяли його на озброєння, як екзит-пол, згідно з яким:
80% виборців проголосували проти чинної влади, продемонструвавши свій вибр на камеру, буквально, на пальцях,
5% - за чинну владу, що очевидно з їх приналежності до неї,
інші 15% так і не визначилися й прийшли на виборчі дільниці аби передати привіт близьким та всім, хто їх бачить.

Літо, п'ятниця ... пропоную ТОСТ:
 
Пройшовши в ВР, члени Партії Регіонів гучно святкували свою перемогу. Столи гнулися від найрізноманітніших страв, спиртне лилося рікою... В результаті не витримали навіть звичні до таких надмірностей організми народних обранців і половину з них, напівживих, доправили в Феофанію.
Лежать вони в реанімації, в глибокій комі. Раптом один встає, в непритомному стані підходить до апаратів для підтримки життєдіяльності своїх колег і натискає на кнопки,  по черзі вимкнувши їх всі. Після чого і сам впав та помер.
Так піднімемо ж наші келишки за торжество науки та справедливості й за те, щоб нашим життям керували розум та серце, а не рефлекси.
Будьмо!

Хваляться між собою француз, японець та українець.
Француз: "У нас такі швидкісні потяги - я сів, кави випив і вже на місці".
Японець: "Ні. У нас швидші. Я тільки зайшов ще й ієрогліф СМСкою не відправив щоб зустріли - а вже на місці".
Українець: "Пхе. Про парадокс часу Ейнштейна чули? То як сів я в наш надшвидкісний "хюндай",  дружина ще на 1 -ому місяці вагітності була, а як доїхав - то вже й народила".