Туреччина. Одвічний ворог, який раптом став другом… Хоча чому це ворог, та ще й одвічний? Хіба турки колись окупували нашу територію? Та начебто ні. Польща окупувала, Московія, Німеччина, Угорщина, Румунія, навіть Чехія. А Туреччина – жодного разу. Ну, то може, турки забороняли нашу мову? Щось не пригадується. Поляки забороняли, московити забороняли, угорці забороняли, а турки – ні. Ну, але ж вони мусульмани, а значить нищили нашу Церкву… принаймні повинні були нищити. Але коли? Може, ви знаєте, бо ми щось не можемо пригадати. Польща нищила, Московія нищила, а Туреччина… То, певно, вони робили набіги на наші землі і палили Київ? Теж начебто ні. Козаки Стамбул – так, палили, а от турки Київ…
Дивні якісь вороги, слово честі. Хоча насправді лежать на турецькій совісті гріхи, яких українці пробачити не можуть: по-перше, вони вкрали нашу Роксолану, по-друге, поранили під Хотином Сагайдачного, а по-третє Байду за гак ребром зачепили. Ну й невільників на галерах тримали, тих самих, що Маруся Богуславка випустила. Оце й все. Звісно, провина велика, але чи настільки, щоб вважати винуватців одвічними ворогами?
 
Вітаємо на каналі імені Шевченка. Для просування на ютубі дуже важлива кількість коментарів під відео, тому, якщо ти вже сюди зазирнув, не полінуйся залишити коментар під цим відео. Якщо не знаєш, що написати то напиши "Слава Україні!".