Янукович готується до української площі Тяньаньмень.

Хто небезпечніше:Юлія Тимошенко та Юрій Луценко, ніж давно померлі Степан Бандера чи Шухевич?
Станіслав Овчаренко
Що далі – завершення перевороту чи вибори?
Треба весь час не забувати про дуже важливі речі:
 
1. За плечима диктаторів Лукашенка, Путіна та Януковича – тяжкі кримінальні злочини, які ніхто не забув і не збирається забувати.
Тобто – велике кладовище.
 
2. Якщо так – ці диктатори ні на мить не забувають, що їм не можна випускати владу НІ НА МИТЬ!
Тому будь-які вибори однозначно залишаються без вибору.
Якщо Кучма випустив таку владу з рук – то лише з гарантіями від зрадника Ющенка, що статки та свобода Кучми та його оточення залишаться недоторканними.
Адже саме Ющенко залишив на прокуратурі саме регіонала. Тому, що Юлія Тимошенко та Юрій Луценко НЕ посадили регіоналів довічно – САМЕ ТОМУ регіонали посадили їх.
Ворога треба добивати – поблажливість завжди сприймається як слабкість. Саакашвілі переміг та утримався саме через засвоєні уроки правління Звіада Гамсахурдіа.
 
3. Янукович – не Кучма, він владу НІ ЗА ЯКИХ умов добровільно не віддасть. Отже – цю владу доведеться В УСЯКОМУ РАЗІ виривати силою.
Якою і як – ЦЕ головне питання.
Проміжна ланка не одна, а дві чи три:
- проміжкові вибори до місцевих органів влади (влада тренується!)
- Чемпіонат 2012
- вибори до Верховної Ради.
 
4. При будь-якому проміжному результаті виборів – владу треба виривати, а потім – вже без регіоналів – робити перевибори як парламенту, так і президента. Повернення до Конституції 2004 року.
ПОВНА люстрація усіх силових та правоохоронних органів. Як казали марксисти минулих століть:
- Злам державної машини!
Ця люстрація різко полегшується через належність
- до партії регіонів та комуністів
- до певного географічного регіону.
Перехід до демократичного устрою держави неможливий без недемократичних засобів люстрації та кримінального покарання за законами воєнного стану.
 
5. Це не те, що я, автор тексту, хочу. Це те, що об’єктивно складається незалежно від свідомості не тільки населення чи опозиції, але й диктатури.
Розчавити опозицію можливо лише за законами воєнного часу, у ПОЗАПРАВОВОМУ порядку.
Прояв – у ув’язненні лідерів опозиції, яким загрожує смертельна небезпека.
Янукович не з’їде з Межигір’я – його треба звезти. Тільки після цього політв’язні залишать в’язницю. (Якщо залишаться живі).
Качанівка – після Межигір’я, не навпаки.
 
6. Вже зараз до опозиції належать ЛИШЕ ті, хто за визволення політв’язнів. Хто за залишення їх за гратами – на боці диктатури.
Україна однозначно стала біло-чорною або чорно-білою – кому як подобається.
Саме тому інші лідери не проти «прогулятися» генпрокуратурою та навіть СІЗО. (З поверненням на волю, звичайно).
 
8. Адже нинішньому режимові Юлія Тимошенко та Юрій Луценко небезпечніше, ніж давно померлі Степан Бандера чи Шухевич. Тим більше, ніж дріб’язковий антисеміт, ксенофоб Юрій Шухевич. Не нами помічено: природа відпочиває на дітях видатних людей.
Досить ще згадати Тарасика Чорновола…
 
9. Вибори – не той час і не той захід, через який в Україні можна здобути права особистості чи права на приватну власність. Але – це ПРИВІД для повалення диктатури, засіб мобілізації МІЛЬЙОНІВ людей. Саме тому треба НЕ уникати конфлікту, а гранично його загострювати, до крайньої межі.
Все одно під час виборів влада Януковича задіє УСІ ресурси для фальсифікацій та насильства. Це треба весь час пам’ятати – і не час перетворювати протест у карнавал чи «свято».
 
10. Влада сьогодні
- організованіше
- мобільніша
- гнучкіша
за будь-яку опозицію. Всіляке зволікання ЗАВЖДИ на користь диктатури – бо протест для народу – екстрим, а для влади – лише «робочий момент» їх управління.
 
11. Саме тому гаслом повинно бути не «хто завгодно, аби не регіонал», а «хто не від опозиції – той за диктатуру»!
Кожний, хто йде як «незалежний» - автоматично є прибічником диктатури, є тушкою.
Потрібно вивісити «Дошки ганьби» - фото, прізвища, ім’я та по батькові кожної «тушки» не тільки парламентського рівня – але й місцевого. Відповідно треба до них і ставитися. Тобто повідомляти на цих «дошках» також їх адреси, телефони, ім’я їх рідних.
 
12. Нам НЕ ПОТРІБНО дискутувати з регіоналами, сперечатися з ними. Досить того, що вони знищують взагалі інфраструктуру української держави взагалі – щоб країна стала керованою державою-«малиною». Регіонали взагалі з нами не розмовляють вже давно.
 
13. Треба не перейматися ні складом нинішньої Верховної Ради, ні складом Кабміну (якого фактично немає!). Людям треба весь час нагадувати, що за тоталітарної влади взагалі ніяка профспілкова чи економічна боротьба неможлива!
 
14. Якщо рішення судів треба підпорядкувати рішенням Кабміну, а дії слідчих – розпорядженням прокурорів – далі йти нікуди. Перед нами – гола сила юридичного зґвалтування народу. Це – природний результат ЗЛИТТЯ законодавчої та судової гілок влади у виконавчу. Отже – не положення конституції, не закони – а усні розпорядження диктатора стають вирішальними у житті країни.
 
15. Ми про це вже давно писали. Тому – НІЯКОЇ довіри до будь-яких рішень диктатури. Адже одне –два положення по лінії президент-прокурор-слідчий-суд та повне підпорядкування судів президентові через ВРЮ – завершує створення тоталітарного режиму.
Але щоб це розуміти – треба бути навіть не юристом, а просто добросовісним істориком.
Ніщо не нове під Місяцем.
 
16. Не втомимося повторювати: треба не повторити помилок президентської кампанії 2010 року. Треба мати не лише власних членів виборчих комісій, журналістів та спостерігачів – але й забезпечити силову підтримку цим групам. Адже повинно УСІМ зрозуміло – що будь-який інший режим виборів перетворить їх на фарс.
 
17. Ми не раз писали, що головне зараз – не так особисто перемогти, як повалити режим, де виборів взагалі не існує.
Саме тому: НІЯКИХ «НЕЗАЛЕЖНИХ» кандидатів!
Нам будуть протистояти не просто регіонали – а регіонали та «прості чесні кандидати», які насправді не будуть ні чесними, ні незалежними, ні простими.
 
18. У цих умовах винятково велика роль саме партії «Батьківщина», яка має ДУЖЕ великі проблеми на Сході та Півдні України. Ось керівник Запорізької організації «Батьківщини» Крайній хоче «аби без революції!».
Є сумніви – чи правильно вчинила Наталія Королевська, перейшовши в УСДП, навіть дружню партію.
А як революція – то що?
 
19. Якщо Наталія Королевська думає висувати свою програму економічних перетворень – то до нинішньої влади звертатися марно, бо ця влада хоче чогось зовсім протилежного.
Не має НІЯКОГО сенсу також гасло «відставки уряду Азарова». Такого органу державної влади як Кабмін НЕМАЄ, а чи буде завгоспом України Азаров чи, скажімо, Саламатін з Хорошковським – це вже неважливо зовсім.
Це – не наші розборки.
Все одно економічні вимоги та сподівання взагалі не мають ніякого сенсу.
 
20. Колись Конфуцій поділив у своєму вченні китайське суспільство на «благородних мужів» та «простолюдинів».
У варіанті українського Конфуція суспільство поділяється на «правильних пацанів» та «лохів, бидло». Не випадково Янукович підписав угоду про дружбу з китайськими комуністами.
Янукович мріє про український Тяньаньмень. Де танками розчавили китайських студентів…
 
21. Не забуваймо: Китай використав для власної модернізації систему підневільної праці, концтаборів.
Азаров та Янукович теж мріють про систему підневільної праці колоніальної економіки…
Все вирішується на наших очах – або переможемо, або їстимо власних дітей.
Як у 1933 році.