Час називати речі своїми іменами


09 Гру 2011, 08:15
 

 
Ганебні події, які відбуваються цими днями і цими годинами в Лук’янівському СІЗО навколо Юлії Тимошенко, дозволяють чи радше – примушують змінити і риторику, і дії всім тим, кому дорога ця країна і близькі по духу демократія та демократичні свободи.
 
Повторний арешт у в’язниці. 12-ти годинне засідання суду в камері СІЗО біля прикутої до ліжка людини... Що далі? Кляп, кандали, прикувати до стіни? Диба?
 
Настав час заховати в довгу шухляду всі дотепи, всі афоризми та гіперболи стосовно дій чинної влади. Настав час припинити вправлятися в дотепності в соціальних мережах.
 
Настав час змінити словник політичного мовлення в Україні.
 
Отже час...
 
Час припинити в Україні будь-які розмови про євроінтеграцію, про угоду та асоціацію з ЄС, бо бандитів не беруть до Європи.
 
Час сказати, що в Україні немає класичних політичних репресій, є лише знущання над людьми і прямий замах на їх вбивство.
 
Час бачити, що сучасна влада України – не тоталітарна і не авторитарна. Це скотська і дикунська, варварська влада.
 
Час називати суддів і прокурорів, які вершать своє кривосуддя над Юлією Тимошенко, Юрієм Луценком та іншими опозиціонерами, не продажними та підконтрольними владі, а справжніми виродками та садистами.
 
Час вказати прямо, що біля влади в Україні не просто люди без честі та гідності, а відверті злодії, бандити і кати.
 
Час зізнатися, що ніякі вибори нічого в країні не змінять, бо ця влада прийшла покінчити з незалежною Україною раз і назавжди.
 
Час втямити, що в Україні більше не буде мирної революції, бо вони не підуть з миром.
 
Час визнати, що в Україні не просто порушуються окремі права та свободи. В Україні немає свободи взагалі. Будь-кого прямо зараз можуть заарештувати, закатувати, вбити і знищити.
 
Ці люди, які сьогодні біля влади – вони не перейшли межу. Вони прийшли з-за неї, з-за межі. З-за межі всього людського. Вони вдерлися на нашу територію, на територію свободи і вбили її.
 
Тільки коли ми зрозуміємо все це, ми побачимо і як діяти проти них. Тільки осягнувши в комплексі не лише їх злочини, але й їх особливу суть, ми зрозуміємо на що вони заслуговують.
 
Донедавна румунський та лівійський шляхи для української влади розглядалися як імовірні. Відтепер – вони невідворотні. Справа лише часу.
 
Наскільки довгим буде цей час – залежить від нас. Від кожного. Час...
http://www.tymoshenko.ua/uk/article/2z45nmso
deddon


(10.12.2011 14:17:44) durdom.in.ua