Володимир Конкiн (Шарапов): "Влада вважає народ бидлом"
Вiдомий актор вiдверто розповiв "Експресу" про ставлення до росiйських полiтикiв, хамство Висоцького та смерть дружини"У Росiї сьогоднi всi бояться, усi мовчать. Серед народу панує величезне роздратування, але його "глушать" старим способом -- горiлкою", -- каже Володимир Конкiн, котрий нинi майже не з'являється на центральних московських телеканалах. Хоча фiльм "Мiсце зустрiчi змiнити не можна" не сходить з екранiв уже понад 30 рокiв.
"Єльцин передав владу в бiлiй гарячцi"
-- Володимире Олексiйовичу, кажуть, у вас не найкращi стосунки з режисером Станiславом Говорухiним?
-- Вiн мене ненавидить.
-- Чого б це?
-- Не знаю... Протягом пiвтора року зйомок "Мiсця зустрiчi змiнити не можна" Говорухiн жодного разу не сказав менi "дякую". Анi разу! Добре я грав чи погано. Я вiдчував до себе зневагу. Загалом вiн i не приховував того, що йому неприємний якийсь там Конкiн. Вiн досi повторює, що йому нав'язали мене на роль Шарапова, цього голубоокого Корчагiна. А мали грати або Фiлатов, або Губенко...
Якби не "Мiсце зустрiчi змiнити не можна", Говорухiн був би третьосортним режисерчиком, у якого сьогоднi, зрештою, знову перетворився. А картина вдалась тодi тому, що навiть в епiзодах грають прекраснi актори, котрi самi знали, що i як слiд робити. А режисура Говорухiна там мiнiмальна. Вiн навiть їздив собi за кордон на п'ять днiв, а зйомки тривали без нього!
-- А з Висоцьким ви хоч знайшли спiльну мову?
-- Володя, коли приходив на майданчик, нiколи не вiтався. Вiн вривався у павiльйон чи на натуру й одразу казав режисеровi: "Славо, зараз -- мiй крупний план". От i все. Звернiть увагу, коли знову переглядатимете "Мiсце зустрiчi змiнити не можна": я пiвфiльму стою спиною до камери. Навiть там, де мої сцени! А як Висоцький хамив i яким своєрiдним був партнером... Навiть не хочу того згадувати.
На зйомках справдi була складна атмосфера. Ви спитайте в Юрського, як йому тодi працювалось? Чи в оператора Льонi Бурлаки з Одеси, якщо вiн ще живий. Або в Наталiї Данилової, яка зiграла Варю Синичкiну. Її героїню довелось потiм озвучувати iншiй актрисi. Я б вам сказав -- чому... Тепер Говорухiн щороку випускає по черговому шедевру, де обов'язково когось повиннi або гвалтувати, або фiгурують голi дiвки. Вiн патологiчно любить такi речi, обожнює "полуничку". Си-ба-рит.
А ще Говорухiн завжди прагнув влади, перебiгав з однiєї партiї до iншої. Бо хотiв дуже добре жити.
-- Йому це, здається, вдалось...
-- Так, вiн прекрасно живе. Уже третю каденцiю засiдає в Держдумi. До речi, я вважаю, що, на вiдмiну вiд України, у Росiї панує полiтичне болото. У вас сформувалася певна полiтична культура. Свiдченням цього може слугувати той факт, що в Українi -- уже четвертий президент. А в нас? Якби Єльцин у бiлiй гарячцi не передав владу Путiну, то нiяких виборiв не було б. Це як полiтбюро -- як сiли в крiсла, так i сидiли б.
"Лужкову дали на вiдкуп Москву"
-- Той тандем, який сьогоднi iснує -- Путiн -- Медведєв, вiн надовго, як ви вважаєте?
-- Розумiєте, нiхто з влади сам не пiде. Тим паче, вони ще досить молодi люди. У нас навiть тi, кому по 70 чи 75 рокiв, не поспiшають на вiдпочинок. Хоча органiзми можновладцiв мали б бути бiльше зношенi, нiж у звичайних людей, адже вони все життя на партiйно-комсомольськiй роботi. Можливо, їх пiдключають до 220 вольтiв, чи вони п'ють кров немовлят? (Смiється).
Нинiшня росiйська влада вважає народ бидлом. Вони подiлили країну на вотчини, якi й смокчуть... Лужкову дали на вiдкуп Москву -- вiн грабує її (цiкаво, як дружина мера заробила свої маєтки?), iншому дали Московську губернiю -- вiн грабує її. Кажу ж, скрiзь -- паханськi вотчини... Сили немає дивитись на тi рила негiдникiв при владi!
Папарацi стежать за кожним кроком зiрок, а влада вiдгородила себе недоторканнiстю. Вони -- небожителi! Ми не знаємо, як живе наш президент. I з ким вiн живе. Ну ми нiбито знаємо, але насправдi -- нi-i-i. Iнакше в когось може виникнути бажання висловити незадоволення щодо моральностi нашої першої (другої, третьої i т. д.) особи в державi... Та тебе потiм посадять! Або вийдеш iз пiд'їзду, i тобi на голову впаде цеглина. Чи на зупинку, де ти чекав тролейбуса, виїде машина й розплющить тебе. Ну що поробиш -- людинi за кермом стало погано.
Це все -- випробуванi способи боротьби. Тому сьогоднi в Росiї всi бояться, усi мовчать. Серед народу панує величезне роздратування, але його "глушать" старим способом -- горiлкою... I коли менi кажуть, що в нас немає iдеологiї, я вiдповiдаю -- нi, вона є. Це цiлеспрямоване руйнування людини. Бо стадом владi керувати легше.
-- А як же Церква? Патрiарх Кирило встигає не тiльки душi росiян рятувати, а й до України регулярно вчащає...
-- ...Церква стала нинi зовнiшнiм атрибутом, який забезпечує ту ж владу. А влада ненавидить народ, хоча й вийшла з народу.
Знаєте, я багато спiлкуюсь зi священиками на низових рiвнях, i вони часто менi "сповiдаються": "Володимире Олексiйовичу, нинi нам стало дуже складно жити". Мовляв, побори церковної верхiвки непомiрнi. Виявляється, у них також є своєрiдний план. А який може бути план, якi можуть бути грошi, коли в селi живуть п'ятеро бабусь? I все одно кожен храм має вiддавати певну суму до Московської єпархiї, у центр... Розумiєте, що робиться? Батюшки вже за голову хапаються, їздять iз простягнутою рукою, наприклад, на залiзоруднi комбiнати (вони тепер -- приватна власнiсть) i
канючать там грошей.
Можна скiльки хочеш храмикiв вiдновлювати, але, повторюся, сьогоднi Церква все робить тiльки для того, щоб виправдовувати владу.
-- З такими поглядами на ситуацiю у Росiї вас можна вважати типовим
опозицiонером i записувати до лав прихильникiв Нємцова...
-- Та який я опозицiонер? (Усмiхається). Зрештою, чого ви вiд мене чекали?!
-- Ну вашi колеги -- зiрки й зiрочки -- з екранiв телевiзорiв переконують росiян у протилежному...
-- Якi то зiрки? Зiрки -- поняття астрономiчне. А вони -- збоченцi в усiх розумiннях! Лижуть бандитам задницi. Такий собi комбiнат побутового обслуговування. Хочеш гудзик пришиють до ширiньки, стоячи на колiнах перед тими, хто має грошi й владу. Хочеш, посмикають за одне мiсце чи зроблять масаж -- еро-тич-ний. Вони все, що завгодно, зроблять! Де насипеш їм крупи, там вони i дзьобатимуть. Це безпринципнi люди. Вони i є бидло. Влада -- бидло, бидло -- обслуга, а вдають iз себе елiту нацiї.
Завтра, припустiмо, у Кремлi буде iнша влада -- прийде, умовно кажучи, Жириновський чи Хреновський (прiзвище не має значення, то ж одна зграя), -- вони тут же, задерши штани й спiдницi побiжать до годiвницi. Я вже чую те чвакання. (Смiється). Це i є комбiнат побутового обслуговування, який i буде ту чи iншу владу облизувати. А я не буду, бо в мене язик шершавий...
"Тут виннi лiкарi"
-- Ви вiд серпневої спеки i смогу в Москвi кудись утiкали? Ну, наприклад, до Чорного моря...
-- А менi ж не можна! Пiсля торiшньої операцiї на серцi, пiд час якої менi поставили два штучнi клапани, я тепер мушу, як тендiтна панночка, ходити на сонцi з парасолькою. (Смiється). Тому -- яке там море? Щоб я раптово помер?! Нi, нiкуди з Москви не їздив та, як i всi, задихався в тому пеклi. Сидiв у своїй квартирi, зачинивши вiкна, наодинцi iз сумними думками. Я ж тепер сам: кiлька мiсяцiв тому вiд раку померла моя дружина.
-- Скiльки ви прожили разом з Аллою Львiвною?
-- Сорок лiт... Минулого року, коли я ледь не помер, моя дружина, звичайно, дуже переживала. Ситуацiя була 50 на 50: виживу -- не виживу. Вижив -- усе нормально. Але скiльки Аллi довелось перенести, щоб поставити мене на ноги! Це її пiдiрвало, i вона просто "згорiла"...
Звичайно, тут виннi лiкарi. Так, виннi! Але я не проситиму у вищих сил покарання для лiкарки, котра прогавила той головний аналiз i не побачила у його результатах, що... А вона ж 11 лiт знала мою дружину, яка щороку в неї обстежувалася. Така завжди привiтна: "Аллочко, Володю..." А тут -- таке! (Пауза). Знаєте, пiсля того, що сталося, я винiс один урок: на все воля Божа.
-- Як пафосно це не звучало б, що вам дає сьогоднi сили, Володимире Олексiйовичу?
-- Напевно, бiси чекали, що пiсля смертi дружини я опущу руки, сяду на диван, засумую й пропаду. Нi-i-i! У пам'ять про дружину я не збираюсь так робити. I хоча сьогоднi менi не можна хвилюватися, нервуватися та й загалом великi навантаження -- не для мене, я з головою поринув у роботу.
Ось готую нову виставу до свого 60-лiття, що буде наступного року. Це смiшна й весела англiйська п'єса "Ексцентричний детектив" Пiтера Шеффера. А цього мiсяця стартують зйомки фiльму "Операцiя "теща". То буде п'ятдесята моя картина, себто ювiлейна. I мене дуже тiшить, що її зйомки вiдбуватимуться в Українi, у Києвi, з яким мене пов'язує дуже багато теплих спогадiв...
Знаєте, якщо вищi сили залишили мене пожити, то, мабуть, задля якоїсь гарної справи. Ось я i хочу встигнути її зробити.
Богдан БОНДАРЕНКО, Експрес
Про Iнтернет
-- Наш президент ратує за те, що всюди повиннi бути комп'ютери. I навiть українському президентовi з гордiстю сказав, злегка похрюкуючи вiд щастя, що вiн ледь не звiльняє працiвникiв, якi не вмiють користуватись комп'ютером... Тож не дивно, що сьогоднi вся ця технiка дiсталась найвiддаленiших куточкiв. I тепер 15-рiчнi якутськi хлопчаки, сини оленярiв, сидять в ярангах i дивляться порнографiю... Хто б там що не казав, але, на мiй погляд, iнтернет -- це помийна яма.
Про олiгархiв
-- Росiйськi олiгархи завжди хочуть бути крутiшими вiд захiдних. Якщо мiльярдер Джонсон має двi яхти, то мiльярдер Мович чи Ман куплять собi п'ять яхт. Одночасно їх зад не може помiститись на п'ятьох яхтах, але -- нехай! Та коли недавно американськi багатiї -- понад 30 чоловiк -- оголосили про те, що хочуть половину своїх статкiв передати на благодiйнiсть, жоден росiйський мiльярдер не приєднався до них... Це вкушенi дияволом люди!
Про нафту i газ
-- Чому Захiд i свiтове спiвтовариство особливо не переймаються тим, що коїться в Росiї? Причина проста -- бо це дуже вигiдно. Уся ця бандитська ситуацiя, що склалася у нашiй країнi, дає їм можливiсть користуватися нафтою i газом, тобто ресурсами. От i все! Бiльше Заходовi нiчого не треба вiд цiєї територiї. Росiя -- то для них територiя, скоро саме так i писатимуть -- те-ри-то-рiя, а не назву країни. Бо її уже давно немає!
http://www.expres.ua/main/2010/09/13/39801
(14.09.2010 15:19:02) durdom.in.ua