Удоди ''Русского мира''. Табачник ведет бой за ''Правду русскую''

Вже не одна людина розповідала мені про епатажну промову, яку виголосив Дмитро Табачник перед Патріархом Кирилом.
 
На прийомі в готелі "Київ", що його пан Гундяєв влаштував із властивим йому новоруським розмахом, обговорювали перспективи побудови в Україні "Русского мира". На роль головного архітектора нібито зголосився Дмитро Табачник, не подумавши очевидно, хто такий Янукович при подібному розкладі. Очевидно, Дмитра Володимировича знову підводить набута ним ще в часи роботи з Кучмою властивість лізти поперед батька в пекло та приймати президентів на роботу до власної адміністрації.
 
Втім, ця вада Табачника – то вже клопіт його теперішнього шефа. Хто з них швидше добіжить до Москви, хай вони між собою розбираються.
 
Чесно кажучи, не знаю достеменно, що саме сказав Табачник Гундяєву, але "Русский мир" він таки будує – судячи, зокрема, і за фактами, наведеними в публікаціях "Української правди" про нову редакцію підручника з історії для п'ятого класу.
Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Олександр Удод спростував було думку про причетність МОН до переписування підручників, але автор самого підручника "Текст належить авторам, і вони через 5 років, з урахуванням останніх подій та зауважень, які надійшли за період апробації, сіли і доопрацювали підручники", – наголосив Олександр Удод.
 
Табачник так само не кліпнувши оком сказав, ніби "автори підручників публічно заявили, що міністерство не рекомендувало їм жодних цензурних та інших правок".
 
Однак брехню пана Удода з "Русского мира" Табачника спростував автор підручника Віктор Мисан, який розповів, що МОН вперше за 15! років давав йому вказівки, що має бути в підручниках, а саме – вимагав прикрасити образ Росії.
 
Очевидно, це лише косметичні правки, які керівництво Міносвіти внесло поспіхом до початку навчального процесу, а майбутній рік, будьте певні, Табачник спотворить історію України вже як слід. Як написала сьогодні газета "2000", "передовой стрелецкий батальон Дмитрия Табачника ведет бой за "Правду русскую".
 
В цьому пану Табачнику, як зізналася Ганна Герман, допомагає сам Янукович. Йдеться про нормальну командну роботу з розбудови "Русского мира". Ганна Миколаївна рішуче розвіяла підозри газети "Сегодня" про те, що в цій команді бандерівці мають свого агента: То, что мы с Дмитрием Табачником часто полемизируем, вовсе не значит, что мы не сотрудничаем. Мы ведем диалог, иногда спорим, но это доброжелательная полемика, и мы часто находим общий выход из ситуации. Я ни с кем не враждую в нашей команде. То, что я, порой, высказываю отличные от других взгляды, объясняется тем, что я из западного региона, из другой среды. Но это к лучшему: мы – команда президента всей Украины. Правильно, чтобы президент слышал мнения людей из разных регионов и находил золотую середину.
 
Отож, як кажуть, "милые бранятся, только тешатся"
 
PS1
 
Підсумки діяльності Табачника підбив у найсвіжішому числі "Український тиждень": "За півроку перебування Табачника на посаді міністра... в українські школи повернулися корупційні схеми, вища школа пережила хаотичну вступну кампанію, викладання історії послідовно спрямовується в русло російсько-радянської історіографії".
 
PS2
 
В чому можна погодитися з Табачником, так це лише в тому, що нам слід відходити від "пораженческого преподвания истории". Про це він говорив в студії прес-центру газети "2000" – звіт оприлюднено в свіжому числі цього "українофільського" видання.
 
Однак, проголосивши ревізію шкільної програми з історії, Табачник, очевидно, існуючі підручники читав вкрай неуважно.
 
"Сначала, – каже Табачник, – были великие киевские князья, потом неизвестно куда они раз – и исчезли. Пришли монголы, их разгромили, и с 13 по 17 века, пока не появился Богдан Хмельницький – 400 лет темной истории. А в это время, – відкриває Америку Табачник – была роздана одна из самих великих европейских конституций – Статут Великого княжества Литовского, написання на древнерусском языке.
 
Не думаю, що Табачник не розуміє різниці між конституцією та зводом законів чи кодексом. Він перекручує навмисне, аби в наступних реченнях девальвувати історичну роль Конституції Орлика. А Пилип Орлик йому не подобається, бо він соратник Мазепи. А Мазепа – анафема, бо не хотів будувати "Русский мир".
 
Ось переді мною підручник "Історії України" за 7 клас, щойно отриманий донькою. Табачник нагадити в ньому ще не встиг: книжку видано 2007 року.
 
П ята частина підручника присвячена Великому князівству Литовському. Воно характеризується як Литовсько-Руська держава, яка започаткувала на українських землях західну систему адміністративного устрою, європейську військову організацію".
 
До речі, концепція підручника щодо нашої історії ближча до традиційної радянської, ніж до Грушевського. В ньому немає маячні про єдину давньоруську народність, але давню нашу державу не названо Україною". Автор оперує такими назвами як "Київська Русь", русичі, древні руські міста тощо. "Україна" поширюється лише в розділі про Велик князівство Литовське. Щоправда, тодішня Московщина називається не Росією, а Московською державою – як її в ті часи знали в усьому доступному для неї світі. Приділено їй пару сторінок, і очевидно, підручник для 7-го класу приречений, бо це все ж таки "Історія України", а не "История русского мира".
 

Олег Медведев