Янукович vs Обама: 1:0 не на користь України

Пікантні подробиці перебування Віктора Януковича на батьківщині Аврама Лінкольна і Марка Твена будуть відомі пізніше. Проте головне - те, заради чого, схоже, і затівалася поїздка українського президента на всесвітній саміт із ядерної безпеки - вже відбулося: "донецький лідер" зустрівся з американським президентом Бараком Обамою.  
 
PR-консультанти Януковича зосередили всі зусилля, щоб піднести громадськості цю подію набагато масштабнішою, ніж було насправді. Щоправда, вийшло у них це якось незграбно. Вже через декілька годин в інформпростір впорснули специфічну інформаційну ін`єкцію: Обама говорив з Януковичем довше, ніж було заплановано. Очевидно, таким хитромудрим способом "піарники" Януковича хотіли донести до широких мас месидж: український президент так сподобався американському, що він не хотів із ним розлучатися. Але оскільки причин, за якими відбулася затримка, "піарники" не назвали, то утворився широкий  простір для гіпотез - чи то це Обама так заслухався промов українського президента, чи то Янукович говорив так поволі і незрозуміло, що не зміг укластися у відведений час.  
 
Втім, це не так уже і важливо. У переговорах головне - це результат, яким вони закінчуються, чи не так? Але для початку цікаво відзначити, що предметом бесіди президентів були винятково питання, пов`язані з темою саміту. Набагато важливіші для Києва проблеми двосторонніх стосунків не зачіпалися взагалі! Але і обговорення ядерної проблематики носили в основному формальний характер і нагадували механістичне виконання дипломатичного ритуалу ввічливості.  
 
Конкретніше? Будь ласка! Ось що заявив за підсумками зустрічі прес-секретар Білого дому Роберт Гіббс.
 
"Президент Обама відзначив унікальний внесок України у справу ядерного роззброєння і завірив, що гарантії безпеки, надані в рамках Будапештського меморандуму з Україною від 5 грудня 1994 року, залишаються в силі, і високо оцінив рішення України як історичний крок і підтвердження лідерства України у справі ядерної безпеки і нерозповсюдження".
 
Янукович, у свою чергу, "оголосив про рішення України, позбавитися від усіх запасів високозбагаченого урану до проведення наступного Саміту із ядерної безпеки, у той час коли США нададуть необхідну технічну і фінансову допомогу для підтримки цих зусиль". Причому значну частину ядерних запасів Україна зобов`язалася вивести ще до кінця 2010 року.
 
Крім того, "президенти підкреслили, що їх держави підтримуватимуть міжнародні зусилля для того, щоб перекласти цивільні ядерні дослідницькі лабораторії на роботу з низькозбагаченим урановим паливом. А також погодилися продовжити спільну роботу над забезпеченням ядерної безпеки, включаючи зусилля з безпеки майданчика Чорнобильського атомного реактора".
 
І це все! Чи можна у такому разі оцінювати зустріч Януковича з Обамою як успішну? Давайте подивимося на її підсумки для кожної сторони. По-перше, у двосторонніх стосунках між Києвом і Вашингтоном накопичилася маса непрояснених питань, проте переговори обмежилися, м`яко кажучи, не найактуальнішою для Києва темою саміту. А по-друге, навіть у рамках цієї теми Янукович узяв на себе конкретні зобов`язання, які мають бути виконані до точного терміну. А що він отримав натомість?  
 
Нічого, окрім формального схвалення Обами! Вельми показово виглядає ще одна цитата із заяви прес-секретаря Білого дому: "США внесли майже $250 мільйонів для цієї мети і підтверджують свій намір і надалі підтримувати Україну та інші сторони в питанні приведення Чорнобильської станції в безпечний стан". У перекладі з дипломатичної мови така фраза звучить абсолютно недвозначно: ми вам уже дали достатньо грошей, і найближчим часом більше не дамо.  
 
Чи можна це вважати за успішні переговори? Для США - так. А для України, погодьтеся, якось не дуже.  
 
"Я ухвалив для себе рішення підтримати президента Обаму, його ініціативу зі зміцнення ядерної безпеки", - заявив Янукович. Взагалі-то, в цій ситуації "для себе" він ніяких рішень приймати не може, бо виступає від імені держави Україна. І розплачуватися за його рішення доводиться всім українцям.  
 
Янукович провів у Вашингтоні ще одні переговори - з представниками МВФ. І тут результат ще дивніший! Ось як про нього висловився сам президент: "Ми зустрічалися (з керівництвом МВФ), обговорили можливі програми співпраці і, як мені здається, знайшли взаєморозуміння, хоча цього завжди не так просто досягти".
 
Тобто, судячи з його слів, він і сам не дуже зрозумів, що там відбувалося і чим закінчилося.
 
Як бачимо, сьогодні стає особливо актуальним те, про що не раз говорили опозиційні Януковичу політики: президентом України не має бути людина, не наділена даром ораторського мистецтва і майстерністю вести переговори. Саме ці таланти сьогодні обумовлюють успіх політика на міжнародній арені. Яскраве підтвердження ви можете знайти в найближчому книжковому магазині. Сьогодні у списку бестселерів підручник із мистецтва переконання під красномовною назвою: "Говори, як Обама!". А можете собі уявити, що в Україні вийшов підручник "Говори, як Янукович!"? Хіба що як прояв дуже чорного гумору...  
 
Відсутність  у "донецького лідера" навиків  ефективного парламентера зводить нанівець усю важку роботу МЗС із підготовки візитів і організації зустрічей на вищому рівні. Така ситуація примушує пригадати історію про хороброго японського ніндзя.
 
"Одного разу безстрашний ніндзя, вправно обійшовши всі пости охорони проник на флагманський корабель англійської ескадри, де якраз ішло засідання військової ради. Залишаючись непоміченим, ніндзя підслуховував все до останнього слова. Але це не принесло йому жодної користі. Тому що він ні слова англійською не розумів..."
 

Андрій Загородній. INTV
 
http://www.intv.ua/article/198874/