Ющенко пішов, щоб повернутись

Ці слова пролунали з уст Президента Ющенка під час урочистостей з нагоди Дня Соборності України і стали лейтмотивом всієї його промови у Національному академічному театрі опери та балету України ім. Т.Шевченка.
 
День Соборності Ющенко почав з покладання квітів до пам’ятників Тарасу Шевченку і  Михайлу Грушевському. Далі на полудень в Оперному театрі було заплановано основні урочистості, на які запрошення отримали не лише найближчі соратники, але й численні студенти, яким роздавали запрошення у їхніх вузах. Послухати чи не останню поки що промову Ющенка-президента прийшли, зокрема, нечисленні соратники з фракції НУНС.  
 
Перед самими урочистостями  у партері опери кореспонденту «Главреда» вдалось зустрітись і поспілкуватись зі старшим братом Віктора Ющенка Петром.  
 
- Злука буде  для України актуальною до  нескінченності віку. Розрив, який  колись був між Австро-Угорською  та Російською імперіями, які,  власне, розпались, актуальний для України і зараз, - задумливо сказав брат президента.
 
- Ви збираєтесь брати участь в політсилі Віктора Ющенка після його президентської каденції? – поцікавився «Главред».
 
- Я член Української  Народної Ради.
 
- Які плани в  УНР на найближчий рік? Може, перемагати на місцевих виборах?
 
- Перемогти на  виборах? Ні! А захистити суверенітет України, – почав драматизувати Петро Андрійович.
 
- А як саме, на  вашу думку, можна  захистити суверенітет  України? – Тут Петро Ющенко у притаманній його брату манері взяв паузу і по-філософськи задумався. На допомогу йому прийшов народний депутат від НУНС Роман Ткач, який якраз був поблизу, і тільки почав було власну думку:
 
- Є велика  когорта людей... - аж тут з задумливого  стану вийшов Ющенко-старший,  перебив Ткачука і у відповідь за задане запитання про те, як зберегти державний суверенітет, як з плеча рубанув:
 
- Потрібно проголосувати  проти двох кандидатів, - і додав. – Проголосувати проти двох кандидатів, які не являються носіями інтересів України.
 
Соратник по фракції Ткачук все-таки вирішив завершити власну думку і доповнити тезу Ющенка:
 
- ...а потім  знайти багато людей, в яких  нема розчарування, в яких слово  «боротьба» знову на першому  місці. Так, як у 1989 році починали  Рух, ми тепер будемо знову гуртувати людей. Це нормально. Тої засохлої на вухах "лапші" ще, на превеликий жаль, багато залишилось, - почав вдаватись до евфемізмів нардеп.  
 
Коли світло в залі згасло, а на сцені з’явився Віктор Ющенко аудиторія вибухнула вигуками «Ющенко! Ющенко!», які перебив гімн України.  
 
Цей спіч Ющенка з нагоди Дня Соборності, вочевидь, був найбільш наповнений політикою в порівнянні з його промовами з нагоди цього дня в попередні роки президентства. «Я хочу подякувати всім співвітчизникам за той шлях, який ми пройшли разом за ці роки», «я дякую всім, хто в 2004 році на майданах Помаранчевої революції відкрив дорогу свободі і національному відродженню України», «я дякую усьому нашому великому українському народові. Я дякую тим, хто підтримував мене завжди», - почав дякувати Ющенко після коротенького вступного екскурсу в історію.  
 
«Моральний вибір  України на наступні роки», - так означив основну тему своєї промови Президент. Дальше Ющенко почав перераховувати власні, на його думку, заслуги. І почав він з національної ідеї – «ідеї сильної, справедливої і вільної нашої держави». Цікаво, що саме теза про сильну, справедливу та вільну Україну звучала ще у передвиборній програмі Ющенка як у кандидата в президенти. Тепер же це подавалось як доконаний факт і заслуга.  
 
Ющенко не міг оминути теми першого туру виборів. «Особливо відзначу, що пройшли вони (вибори – ред.) в докорінно новій атмосфері», - зауважив він. «Не було адміністративного тиску, - казав президента, неначе не отримував попередження від ЦВК за незаконне використання ефіру Першого Національного (http://www.telekritika.ua/news/2010-01-09/50301). – Не було переслідувань і утисків з боку влади. Ніхто не показував перстом, кому за кого голосувати. Були рівні можливості для кандидатів».  
 
«Пані та панове, - звернувся Ющенко до присутніх, - таких  демократичних виборів президента України не було за всі роки нашої  української незалежності». Сказано це було так, неначе в цей момент Леонід Кучма мав гризти собі лікті. «Це найістотніша перемога Помаранчевої революції. І я цим пишаюсь», - підсумував це досягнення Президент, а зал вибухнув аплодисментами.  
 
Не міг Ющенко тут оминути і теми другого  туру президентських виборів. «Хочу  відверто сказати те, що думаю про нинішню ситуацію і про обох претендентів. Думаю, що маю на це право. Перш за все як громадянин і як президент, - поважно заговорив Віктор Андрійович, - На жаль, виборець... повірив популістським обіцянкам. Переконаний – переміг чужий, неукраїнський проект. І скоро нам всім доведеться це усвідомити». «Я не бачу принципової різниці між обома претендентами. Голосувати за одного – втратити голову, голосувати за другого претендента – не мати серця», -  закінчив свою думку Ющенко, а присутні знову скріпили слова Президента оплесками.  
 
Ці твердження Ющенко підкріпив власними ж аргументами. Від Тимошенко загроза втратити демократію – це «загроза банкрутства «Нафтогазу України», втрати права власності на газотранспортну національну систему, а з нею – і втрата енергетичної та економічної незалежності. Це втрата проекту транспортування каспійської нафти в Україну «Одеса-Броди». Це – «ручне управління» економікою. Це – вже неукраїнська металургія» тощо. А від Януковича, на думку Ющенка, загрози полягають у «згортання європейського і євроатлантичного курсу України. Це – денаціоналізація і деукраїнізація нашого народу, маргіналізація української мови, культури й освіти, забуття».  
 
Незважаючи на такі щойно апокаліптичні прогнози Ющенко тут же заспокоює: «Сваволя в Україні більше не пройде. У влади повинна буть межа». «Незалежно від остаточних результатів другого туру виборів я закликаю українську націю до згуртування навколо наших правдивих національних цінностей», - почав Віктор Андрійович апелювати до присутніх, а Петро Ющенко, який розмістився у партері, хутко законспектував слова власного брата.  
 
«Так, я виконав  свої демократичні зобов’язання на посаді Президента Україні. Але зобов'язання національні і державні не дають  мені морального права полишити політичне життя країни», - пояснив Ющенко мотивацію продовжити займатись політикою, а по залу знову прокотилась хвиля оплесків, але головне було все ще попереду. «Тому я хочу сказати вдруге: я йду, щоб знову повернутися», - продовжували аплодувати присутні соратники, як Ющенко пригадав свою стару фразу з часів, коли у 2001 Леонід Кучма відправив у відставку уряд Ющенка.  
 
Ющенко також приділив увагу баченню власного політичного майбутнього: «За мною стоїть моя політична сила «Наша Україна», яку я хотів би зараз особливо підтримати. Наші цілі і кроки – конкретні й послідовні. Перше – це участь у місцевих виборах. Друге – це участь у парламентських виборах. Третє – це проведення конституційної реформи, реформи виборчого права. Це – продовження європейського курсу й політики національного відродження. Найближче питання порядку денного – проведення другого туру президентських виборів».  
 
Згодом, суперечачи власній тезі про те, що сваволя не пройде, Ющенко сказав, що боротьба в другому турі виборів може бути «настільки жорсткою, що може принести серйозні ускладнення в суспільному діалозі і в суспільному порядку»,  «Я запевняю як Президент, що не допущу, аби два клани в битві за владу підірвали стабільність в нашій державі», - тут же спробував заспокоїти Президент. За деякий час представниця одної з інформаційний агенцій замість «двох кланів» чомусь почула про «бакланів» (http://ua.glavred.info/archive/2010/01/22/164208-6.html), що зо півдня тиражувалось російськими ЗМІ.
 
Незважаючи на нагнітання емоцій перед другим туром, за правилами жанру, кульмінацію  спічрайтери Ющенка залишили на сам  кінець. «На завершення я хочу сказати  про те, що чекали мільйони українських  патріотів, і багато років. (пауза) Я підписав Указ. (пауза), - люди в залі притихли та нашорошили вуха, а Президент продовжував. – За незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу постановляю: Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена Держави Бандері Степану Андрійовичу», - всі присутні встали, а аплодисменти воістину переходили в овації, які супроводжувались вигуками «Браво!».  
 
Хоча цього  кроку численні виборці Ющенка чекали від нього вже досить довго і через необрання вже почали переживати (http://ua.glavred.info/print/articles/15970.prn), що очікуваного так і не станеться, підписанням відповідного указу саме зараз Віктор Ющенко безумовно зберіг себе від звинувачень у використанні імені Степана Бандери в передвиборних перегонах та спробував завершити свою президентську каденцію на патріотичній ноті.
 
Отримати нагороду прийшов онук героя – також  Степан Бандера. Після слів подяки голова Секретаріату Президента Віра Ульянченко продовжила оголошувати список нагороджених державними відзнаками. Так, в ході народження, зокрема, Орденом князя Ярослава Мудрого 5-го ступені було відзначено близьку до сім’ї Ющенків та куму Петра Порошенка співачку і члена фракції НУНС, а в недалекому минулому члена партії «Єдиний Центр» Оксану Білозір. Після її короткої пафосної промови нагородження поволі продовжили. А відзначення Дня Соборності в Оперному театрі завершилось урочистим концертом.
 
Юрій Онишків, Владислав Мусієнко
«Главред»
http://glavred.info/archive/2010/01/23/124444-3.html