Українська служба Бі-бі-сі: Янукович не виправдав сподівань рідного Донбасу

Через два роки після приходу до влади Віктора Януковича у рідній президентові Донеччині ставлення до нього дуже змінилося.
 
Згідно із результатами соціологічних досліджень, проведених центром Разумкова, лише близько 12% жителів Донецької області повністю підтримують Віктора Януковича.
 
У лютому 2010 року за нього проголосувало 90,45% виборців Донеччини. Рідний регіон висловив Віктору Януковичу найвищу серед областей підтримку.
 
Хто контролює Донбас
 
Чи не найбільш помітним позитивним результатом за два роки президентства Віктора Януковича стало пожвавлення будівництва на об'єктах Євро-2012. Новий аеропорт, відремонтовані дороги, реконструйовані готелі, нові тролейбуси та автобуси – все це змінило обличчя Донецька протягом двох років.
 
За цей час від керівників області чи міста жодного разу не пролунали скарги на брак коштів для підготовки до футбольного чемпіонату.
 
Індустріальний регіон усе більше нагадує велику корпорацію. В області настала епоха топ-менеджерів: до керівництва прийшли люди, які досі не мали досвіду чиновницької роботи.
 
Голова обласної державної адміністрації Андрій Шишацький раніше обіймав посади на підприємствах Ріната Ахметова.
 
Голова обласної ради Андрій Федорук прийшов із компанії МАКО, яку пов'язують зі старшим сином президента Олександром Януковичем.
 
Така розстановка сил свідчить, на думку місцевих оглядачів, що ситуацію в Донецькій області визначають Рінат Ахметов, якого називають найбагатшою людиною України, та родина Януковича. Інші представники політичних та бізнесових кіл змушені домовлятися із двома найвпливовішими гравцями.
 
Невиправдані очікування
 
Разом із тим, за два роки президентства Януковича в його рідній області посилилися протестні настрої.
 
Протестували підприємці, чорнобильці, батьки учнів закритих шкіл та пацієнти лікарень, що їх збиралися закривати, обдурені вкладники, діти війни та невдоволені підвищеними тарифами мешканці міст.
 
"Протести пов'язані із тією соціально-економічною політикою, яку проводить влада в Україні, – вважає директор Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень. – Це модель консервативної політики, при якій наголос робиться на скороченні соціальних програм, соціальних витрат, соціальних допомог. Де основний наголос, з іншої сторони, – насамперед на підтримку великого бізнесу. А оскільки у нас цей бізнес ще й олігархічний, то відповідним чином тиск на населення суттєво зріс. І за рівнем доходів населення, і за зростанням цін, а звідси – падіння рівня життя".
 
"Гадаю, у людей були завищені очікування, що все легко може бути виправлене і поліпшене. Але об'єктивні фактори, які існують, починаючи від російського газу і завершуючи нестабільністю в усьому світі, не дозволяють швидко поліпшувати ситуацію", – пояснював тенденції голова обласної державної адміністрації Андрій Шишацький в інтерв‘ю інтернет-виданню ОстроВ у листопаді минулого року, відповідаючи на запитання про падіння рейтингу президента та Партії регіонів у Донбасі.
 
Однак протестні настрої у суспільстві змусили владу якщо не домовлятися із громадськістю, то спробувати від неї відкупитися.
 
Наприклад, тритижневе голодування чорнобильців у Донецьку припинилося після того, як керівництво області виділило ліквідаторам аварії на ЧАЕС один мільйон гривень із обласного бюджету.
 
А під час закриття шкіл та лікарень у депресивних шахтарських селищах обіцяли враховувати думку громадськості.
 
Вимагати більше грошей на освіту та охорону здоров'я у Києві донецькі чиновники не наважуються. Фактично, місцева влада, яка складається із регіоналів, прикриває прорахунки однопартійців у київських кабінетах.
 
"Ми очікували, що наші обранці дадуть нам переваги в усьому. А вони, навпаки, поставили в найгірші умови, в порівнянні з іншими регіонами, - так оцінювала торік розпочаті в області пілотні реформи газета Донбас. – Хоча, якщо подумати, логіка в цьому є. Адже за межами Донбасу до Віктора Януковича та його правлячої партії ставляться, м'яко кажучи, прохолодно. І якби вони взялися експериментувати з якою-небудь іншою областю, піднявся би такий шум, що це могло би погано для них закінчитися. Ось вони і вирішили заощадити на тих, хто гранично лояльний і з ким тому можна не церемонитися".