Письмо Тимошенко.

Текст послания распространила пресс-служба «Батькивщины»:
 

Лист Юлії Тимошенко до Верховної Ради України у зв’язку з розглядом законопроекту про можливість здачі в оренду української газотранспортної системи (ГТС)
У далекому 1999 році Верховна Рада України включила НАК «Нафтогаз України» до переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Це голосування відбулося, не зважаючи на пряму вказівку екс-президента Леоніда Кучми не підтримувати цей закон.
Наша політична сила є послідовною. Тому у 2007 році я стала автором закону про заборону будь-яких маніпуляцій із українською газотранспортною системою. Я продумала та обґрунтувала заборону всіх можливих юридичних форм зміни державної власності на українську ГТС.
Я пам’ятаю, що тоді за цей закон проголосувало більше 400 депутатів. Можливо, тоді, в 2007 році, ця ерозія, яка роз’їдає почуття патріотизму, відповідальності та елементарної порядності в українському політикумі, не зайшла так далеко і не була такою невиліковною.
Тоді всі розуміли, що ГТС є не просто трубою із якоюсь кількістю кранів, а є енергетичною основою нашої політичної незалежності. Це - сила і значущість України на світовій політичній арені. Це історичний скарб, яким не може розпоряджатися будь-який Кучма, Янукович або інший політичний невіглас, що випадково дірвався до влади.
... А зараз ми дожили до того, що чим вища посада – тим вища безвідповідальність та аморальність по відношенню до національних інтересів. Саме тому сьогодні ми впритул підійшли до втрати ГТС. Знаю, що найближчими днями закон щодо захисту української газотранспортної системи, який я колись ініціювала, буде де-факто скасований...
Перебуваючи в Харківській колонії я спостерігаю, як перед цією зрадою національних інтересів українському народу промивають мізки за допомогою підконтрольного владі телебачення.
І зараз я хочу спростувати 5 позицій відвертої неправди в цій цинічній пропаганді.
Перше. Обманом є те, що на цю глобальну зраду владу штовхають підписані у 2009 році газові контракти. Цей обман безкінечно повторюють і Янукович, і Азаров, і всі інші окупанти України.
Насправді контракт на постачання газу, підписаний із Російською Федерацією у 2009 році, передбачає як формування ціни на газ за європейською формулою, так і зміну такої ціни без будь-яких штрафних санкцій та здачі національних інтересів. Для цього пунктом 4 статті 4 контракту передбачений спеціальний порядок. Зацитую цей пункт: «Если какая-либо из Сторон заявит, что обстоятельства на рынке топливно-энергетических товаров существенно изменились, по сравнению с тем, что Стороны обоснованно ожидали при заключении настоящего Контракта, и контрактная цена, указанная в пункте 4.1 настоящего Контракта, не отражает уровня цен рынка, то Стороны вступают в переговоры по пересмотру контрактной цены в соответствии с положениями настоящего Контракта».
Якщо не вистачає мізків, фаху та природних здібностей домовитись так, як це зробила я свого часу, щоб отримати прийнятну знижку до ціни на газ, розрахованої за європейською формулою (і вийти, як мені вдалось у 2009 році, на ціну 232,98 доларів за тисячу кубометрів) - то треба скористатись зазначеним пунктом контракту, а не здавати стратегічні національні інтереси країни за тіньові корупційні відкати.
Друге. Другим очевидним обманом є переконування в тому, що нашу ГТС «обійдуть» за допомогою нових трубопроводів, і вона залишиться без обсягів для транспортування природного газу.
Для дилетантів, людей з купленою базовою освітою та професорськими званнями хочу пояснити, що жоден ідіот не буде вкладати сотні мільярдів в розбудову газотранспортних коридорів тільки для того, щоб обійти Україну, яка, до речі, без проблем і за коректною ринковою ціною десятиліттями транспортувала газ до Європи. Таки треба було добре вчитись, щоб розуміти, що «Північний потік» з самого початку будувався для ДОДАТКОВИХ обсягів російського природного газу, який Росія разом з європейськими інвесторами планує видобувати на потужних Ямальських газових родовищах. І це, до речі, ніхто ніколи не приховував.
Крім того, Україна давно мусила почати втілення в життя власних проектів щодо альтернативного, додаткового завантаження своєї ГТС за рахунок побудови власних терміналів з прийому зрідженого газу на узбережжі Чорного моря або будівництва альтернативної до «Блакитного потоку» газопровідної системи по дну Чорного моря з країн Середньої Азії та Перської затоки.
Треба бути гравцями на газовому ринку, а не гарматним м’ясом. Реалізація цих проектів дозволить повністю забезпечити українську енергонезалежність та диверсифікацію джерел постачання газу до країн ЄС. Просто Україні протягом останніх 15 років не щастило з президентами. Ці проекти ще не пізно реалізувати - за умови повернення до влади в Україні патріотичних політичних команд. Принаймні, наша команда саме цим і буде займатись.
Третє. Ще однією порцією локшини на вуха є версія про те, що наша ГТС є купою металобрухту, яка не здатна виконувати свою основну функцію. Я відповідально стверджую, що наша ГТС в повному технічному порядку і може здійснювати транспортування газу без втрат та аварій ще достатньо тривалий час.
Коли аферисти хочуть продати коштовну річ за безцінь, але з тіньовими фінансовими та політичними відкатами, вони довго розповідають про непоборні вади такої речі. Але, Вікторе Федоровичу, в нашій країні не всі такі ідіоти, як ви думаєте. І більшість громадян розуміють, що ви готуєте аферу.
Так, дійсно, наша ГТС потребує деякої розумної модернізації, але, по-перше, - це не є критичним для нормальної роботи, а по-друге, – максимум фінансових ресурсів, які для цього потрібні – це 2,5 млрд. доларів. І щоб забезпечити це фінансування, необхідно виконати угоду з ЄС, якою передбачене довгострокове фінансування такої модернізації Європейським банком реконструкції та розвитку під мінімальні відсотки. Водночас, після того, як ви незаконно віддали вашому другу Фірташу 3,9 млрд. доларів з бюджету «Нафтогазу», він міг би і сам профінансувати таку модернізацію. Ви могли б йому на зрозумілій мові пояснити, що це - 50%-вий відкат державі.
Четверте. Щиро посміялась, коли почула, що нашу ГТС оцінили у 20 млрд доларів. Або українську владу партнери України сприймають як цілком неповноцінну, або за лаштунками процесу іде глобальний дерибан у вашому дусі.
Для прикладу: побудова газопроводу «Набукко» (планує транспортувати 26 млрд. кубометрів на рік) за попередніми оцінками обійдеться в 14 млрд. євро. А побудова першої гілки «Північного потоку» потужністю 27,5 млрд. кубометрів по факту обійшлася в понад 10 млрд. євро. Вам, Вікторе Федоровичу, для довідки: українська ГТС пропускає 180 млрд. кубометрів газу - в рази більше, ніж наведені приклади! - і має унікальні в світовому вимірі газові сховища. За найскромнішими оцінками в сьогоднішніх цінових координатах наша ГТС коштує більше 200 млрд. євро. Хочу запитати у Віктора Федоровича, хто і якими саме «борзими щенками» візьме різницю між 200 і 20 млрд. євро за здійснення афери із здачі нашої ГТС???
П’яте. Також хочу нагадати сучасній українській владі, що газові сховища, якими володіє Україна, є не тільки технічною складовою забезпечення якісного транзиту, а ще й ключовими об’єктами енергетичної безпеки нашої держави, без яких неможливо забезпечити безаварійне, стабільне постачання газу на територію України. Це досить чітко було підтверджено під час «газової кризи» в січні 2009 року. Я чула, що ви плануєте здати українські газові сховища в безстрокову оренду своїй родині. Не варто цього робити, бо цей злочин ви не зможете перетравити.
Я закликаю українську владу притримати свій запал і не чіпати ГТС та інші стратегічні об’єкти. Українське суспільство та український парламент я прошу захистити газотранспортну систему від апетитів Януковича та його родини. Хочу також застерегти партнерів України в Євросоюзі та Росії: Янукович втягує вас у грандіозну аферу, яка триматиметься не на правовому ґрунті, а на сипучих пісках беззаконня. Янукович - не вічний, і кінець йому настане раніше, ніж світ собі уявляє. Нова, демократична, патріотична влада обов’язково денонсує договір про здачу ГТС, як і сумнозвісні Харківські угоди.
Юлія Тимошенко