Дякую за привітання!(Юлия Тимошенко)

Чи можливо бути вільною у в’язниці? Чи можливо в тюремній камері відзначити свій найкращий день народження? Логічно двічі відповісти "ні".
 
Але в мене не все так просто. На жаль, у країні, де режим установив свої порядки, тюрма – це сьогодні плата за право не зраджувати собі та тим, хто на мене покладає надію в політиці; це плата за право називати добро та зло своїми іменами: абсурд називати абсурдом, режим – режимом та застосовувати всі допустимі методи його ліквідації заради повернення країни до нормального життя.
 
Чи готова я обміняти цю моральну, духовну свободу на фізичний вихід з-за ґрат, якщо режим так ставить питання? Ні, не готова. Бо тоді є ризик потрапити в значно гіршу внутрішню в’язницю страху, приниження, бездіяльності, безцільності існування. За свободу діяти вільно, незалежно я готова платити найвищу ціну.
 
А день народження, який учора зі мною біля СІЗО відзначали тисячі людей, і є найщасливішим, бо справжню повагу, підтримку, любов можливо відчути не тоді, коли займаєш високу посаду і коли багато хто вітає із Днем народження не тебе, а твоє крісло - а саме зараз, коли мужні та достойні люди прийшли до СІЗО подарувати мені квіти або заспівати пісню під дулами ОМОНу та спостереженням новітнього КДБ.
 
Кожен, хто прийшов до СІЗО в мій день народження, знає, що режим дивиться персонально на нього крізь відкриті двері автозаків та тюрем і занотовує його прізвище в електронні реєстри новітніх «ворогів народу». Але тисячі людей, незважаючи на це, прийшли, спаливши свої власні мости компромісів із правлячим кланом, підвівшись у свою власну атаку проти несвободи. Дякую вам за вашу мужність!
 
Саме цей день народження для мене – найщасливіший.
 
Я вдячна всім, хто передав мені свої привітання, дякую всім, хто прийшов до СІЗО. Я дякую вам за кожну квітку, за кожне добре слово, за кожен дитячий малюнок, за кожну пісню, подаровану мені друзями, яких я люблю.
 
У ці непрості дні такі привітання для мене - як благословення на боротьбу та перемогу.
 
На жаль, я не змогла побачити квіти, які ви мені подарували, та почути ваші привітання, але я знаю, що вони є...
 
Ваша Юлія Тимошенко
 
28.11.2011, 19.45
 
Лук'янівське СІЗО
http://www.tymoshenko.ua/uk/article/podyaka-za-pryvitannyua