СССР І РОСІЯ: АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ. МЕТА.

СССР І РОСІЯ: АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ. МЕТА.
Традиційно  держави створюються автохтонними націями і такі держави є мононаціональними. В деяких випадках автохтонні нації в історичному плані зазнавали дроблення, об’єднання, завоювань чи втрат частин територій та інших впливів, в результаті чого окремими територіальними групами набуто певних незначних ментальних відмінностей, з урахуванням яких можуть створюватись мононаціональні федеративні держави (наприклад, Німеччина). Держава у формі рівноправного союзу кількох автохтонних народів - отримала назву «конфедерація» (наприклад, Швейцарія).
Якщо виходити з історичних реалій, то Московське царство від самого початку не було мононаціональним - це була суміш колабораціоністів з завойовниками (монголо-татарами). Ця «спільнота» займалась тим, що нищила демократичний устрій і непідлеглість слов’янських поселень і встановлювала московську деспотію (від нищення вічевого устрою слов’янського Новгорода, до нищення самостійності демократичної України з 1654 року аж до сьогодення). Від самого початку і дотепер Московією сповідуються провідні принципи азіатчини - обман, жорстоке насилля, приниження, підкорення, пограбування.
Відповідний і державний герб -  як символ дволикості, дворушності, та всебічної агресивності.
Про московську зверхність можуть повідати топоніми на поневолених територіях: Владівосток, Владікавказ (з пам’ятником генералу Єрмолову); знищили Запорізьку Січ - започаткували Катеринослав (Катерині слава!); на Південному Сході «погуляв» Фрунзе - більше десятка міст названо на його «честь» (в т.ч. столиця Киргизії); Ворошиловград, Кіровакан, Кіровабад, Кіровоград, Калінінград, Сталіно… Та й наш Павлоград названо на «честь» сина-ублюдка Катерини Другої.
Незлічима кількість імперських найменувань вулиць, перевулків і закапелків.
А пам’ятників? І сьогодні проросійська п’ята колона вкупі з нашими колаборантами, встановлюючи пам’ятники катам України - Катерині Другій та Йосипу Сталіну нагадує, хто й досі в нашому домі хазяїн. Дякуємо за нагадування, але ми й так нікому й нічого не забули і не забудемо.
Росія з таким державним менталітетом приречена.
В 1918 році колишній царський генерал Маннергейм пропонував «російським патріотам» військову допомогу задля повалення більшовизму в обмін на гарантії незалежності Фінляндії. - Відмовились!  І втратили все, і Фінляндію також.
Хтось у верхах розумів, що для збереження Союзу треба змінити федеративний устрій СССР на конфедеративний, а змінили тільки назву. І Союз розвалився. Але поступитися зверхністю заради єдності - це «не по-русскі», адже конфедерація передбачає рівність великої РСФСР і маленької Естонії. (Довідка. Політико-адміністративний устрій СССР забезпечував абсолютне домінування РСФСР над всіма республіками вкупі: в Раді Союзу РСФСР мала чисельну перевагу завдяки перевазі в чисельності населення, а в Раді Національностей - завдяки включенню в Раду представників від усіх своїх автономій. При такому державному устрою вплив республік на політику Москви був зведений до нуля (згадаємо долю Петра Шелеста), а право націй на самовизначення - від початку фікція і обман.).
Російський патріотизм має своєрідну рису: колись захоплене силою чуже вони відстоюють як своє. І продовжують множити зло, не усвідомлюючи, що цим наближають свій крах. Процес розпаду РФ набуде катастрофічного характеру після того, як Китай заявить про свої права на колишню Манчжурію. А це не острів Даманський, та і Китай уже не той.
Серед усіх держав світу мені відомо дві, які принципово відрізняються від інших: це США і Російська (Московська) імперія. Їхня відмінність в тому, що не нація створила ці держави, а навпаки - держави з національного  і расового розмаїття безуспішно намагаються створити неприродну мононаціональну (чи безнаціональну?) спільноту. Свого часу СССР протрубив, що в результаті стирання національних відмінностей і злиття націй утворена нова спільнота людей - «совєтскій народ». Був українець (чи латиш, чи калмик, чи бурят), а став безродний «гомосовєтікус». В сучасній Російській імперії (РФ) така ж сама безнаціональна «спільнота» офіційно називається «россіянє», яких в народі розділяють на «русскіх» і «чурок». (Коли Султан Ібрагімов виходив на поєдинок з Кличком, його представили, як «россіяніна», а потім об’явили  «національний» (??) гімн Росії.). Цікаво також те, що імперія позиціонує себе, як слов’янська держава, що некоректно як по відношенню до слов’ян, так і по відношенню до неслов’янських нацменшин. (Довідка. Національні меншини - це автохтони на своїй споконвічній території, яка включена в межі федерації (як карели); а етнічні меншини - це ті, що мешкають поза територіями свого національного походження (як «россіянє» в Україні, чи німці в РФ)).
В складі СССР Російська Федерація мала особливий статус: будучи союзною республікою, вона не мала ні своєї столиці, ні свого уряду, ні свого гімну, ні свого відділення компартії. Аналогічна ситуація з «русскімі» в сучасній РФ - ні столиці, ні окресленої кордоном території, ні статусу окремої республіки, ні навіть назви! Ну, хоча б «республіка Слов’янська Русь» і кордон, і столиця - Санкт-Петербург. А Москва - столиця федерації. І національність, як у людей: «русич» («хто?» - як німець, як українець), а не «русскій» - («чий?», а чи «який?» - нємєцкій, кітайскій, макєєвскій(??)).
Сучасна РФ за адміністративним устроєм образно нагадує «кендюх», в якому міститься прожований насиллям вінегрет різних націй і народностей; асиміляційним травним соком слугує «русскій язик», ферментований шовінізмом, зверхністю, ненавистю раба до чужої свободи та раніше згаданими імперськими «чеснотами». За задумом, на виході з «кендюха» повинен з’явитись… «россіянін». І, як правило, саме він і з’являється… Атом імперії.
Россіяніну дуже подобається «мочіть в сортірє» і він голосує за війну…тобто за Путіна. Одна близька і зрозуміла «россіяніну» фраза і 10 років президентства!
І він воює проти сепаратистів у Чечні, і на підтримку сепаратистів в Абхазії і Осетії. Йому байдуже, кого «мочіть»... І захищає тих, хто його не просить… І любить розважатися газовим краником… І робить багато інших хороших (на його розуміння) справ, але його не розуміють…
Бо одноголові.
Володимир  Степаненко
http://lelekanews.blogspot.com/2011/07/blog-post_10.html