Післямова до розмови в Межигір'ї

29.06.2011 00:56 _ Сергей Лещенко
 
1. "Стоп цензурі" до певної міри домоглось свого – рух зробив неможливим для Віктора Януковича надалі уникати теми Межигір'я та невиконаної обіцянки. Тому, щоб зняти це питання, він запросив у резиденцію журналістів лояльних мас-медіа.
Хоча насправді треба згадати з чого все починалося – обіцянку показати Межигір'я Янукович дав на прес-конференції 4 червня 2010 року у відповідь на питання про корупційні підозри навколо Межигір'я. У підсумку в Межигір'я він взяв людей, які не написали жодного розслідування про відчуження резиденції та навіть не були на тій прес-конференції. В такий спосіб Янукович показав, що він побоюється обговорювати тему відчуження державної резиденції з тими, хто може поставити йому конкретні питання про ту оборудку.
 
2. Янукович провів екскурсією ділянкою, площа якої складає 1,7 гектари і яка за документами належить йому. Водночас він не пояснив, що знаходиться за межами цієї ділянки, тобто на решті 135 гектарах Межигір'я. Власне, саме там розташовані основні скарби Межигір'я включно з клубним будинком "Хонка". Янукович не сказав, для кого призначені двері з ліванського кедра, люстри за 50 тисяч доларів, ексклюзивна німецька "обналічка", тенісні корти, підземні тири, боулінг, яхт-клуб, гольф-клуб, кінний клуб, палац на воді та безліч інших об'єктів.
 
3. Будинок, який Янукович показав як свій, справляє враження прибраного готелю в день заїзду. Тобто все тут гарно – тільки немає враження, що тут живуть люди. Це читається у багатьох деталях. В казенній вазі з фруктами на обідньому столі. В підсвічниках, де стоять свічки, які ніколи не запалювали. У сповнених несмаку однакових рамках для фотографій. В ліжку, де тісно спати вдвох людям із габаритами Януковича. Або в сауні, де складно розвернутися.
 
4. Ще одне спостереження, яке лише підсилює враження від того, що нам показали не будинок Януковича, а якусь меблеву експозицію – це те, що в кадр не потрапила жодна книжна шафа. Тобто Янукович, судячи з його заяв про Чехова-поета, не сильний у літературі. Але книжна шафа у нього має бути хоча би для інтер'єра.
 
5. Крім того, впадає в око, що на жодній фотографії, які стоять у начебто кабінеті Януковича, немає зображення "першої леді". Діти – є, невістки – є, онуки – є, а дружини – немає. Мовчазна відсутність Людмили Янукович вже виходить за межі пристойного.
 
6. Виявилося, що Янукович спілкується з підлеглими на "ти" і в хамських інтонаціях. Достатньо подивитися, як він розпорядився подати йому парасольку – "Давай сюда зонтик!".
 
7. Ну і нарешті, по-суті інтерв'ю. Розмова з Януковичем була повторенням вже виголошених ним тез, за виключенням кількох по-справжньому цікавих моментів.
 
Перше – критично налаштованих до нього журналістів Янукович вважає персональними ворогами, а заяви про цензуру – "брудною грою". Перечитайте ще раз його відповідь про рух "Стоп цензурі".
 
Друге. Янукович не знає, що не можна впливати на суди – переслухайте ще раз, як він розповідає про рішення Конституційного суду щодо скасування обов'язкового використання червоного прапора. "Я висловив свою думку главі Конституційного суду: що мені важко буде сприйняти, якщо таке рішення буде прийнято. (...) Я йому сказав, що треба довести до суддів мою точку зору. Але, безумовно, ви яке рішення приймете – так і буде".
 
Те, що зробив Янукович – це називається явкою з повинною в тиску на суд.
 
Після цього де гарантії, що Янукович так само не переказував свою "точку зору" голові Печерського райсуду Інні Отрош по справі Луценка або Тимошенко. Просто підставте інше прізвище, і ви отримаєте розгадку, чому суд над колишніми урядовцями відбувається саме так: "Я висловив свою думку главі Печерського суду, що мені важко буде сприйняти, якщо таке рішення буде прийнято. Я їй (Інні Отрош) сказав, що треба довести до суддів мою точку зору, але, безумовно, ви яке рішення приймете так і буде".
 
Ну і насамкінець – відповідь Януковича щодо Ахметова. Схоже, президент не проти позбутися конкурента за вплив на Партію регіонів. Інакше Янукович не став би на всю країну переповідати роздуми Ахметова, сказані ним в розмові тет-а-тет, про те, що, можливо, він не буде більше балотуватися. Це навіть ще не сформоване рішення Ахметова, яке озвучив Янукович, фактично закриває Ахметову рух назад. Після анонсованого президентом його рішення не балотуватися, якщо він все-таки піде на вибори, виглядатиме як ляпас.
 
Таким ось нехитрим способом Янукович зачищає і власне політичне поле.