Чий це торт поволокли пси Новими Петрівцями?

У Януковича один вихід - відмінити державне свято День журналіста...
 
Гарно, ну, просто чудово починається цьогорічне професійне свято - День журналіста в Україні.  Близько шістдесяти служителів пера і диктофона, організованих покликом "Стоп цензурі!" прийшли, відгукнувшись  на минулорічне запрошення глави держави Віктора Януковича відвідати його хороми в чарівному Межигір’ї, а їх зустріли наглухо зачинені ворота, величезний паркан. Так що служителі ЗМІ обійшлися без рік тому обіцяних Ганною Герман автобусів: самі дісталися до брами у селі Нові Петрівці.
 

Але вийшло як у тій химерній примовці: наступного дня після того, як чоловік віддав ключ від свого серця, він терміново змінив замок. У даному випадку, ще й виставив посилену охорону під ворітьми. Обгородився недолугим і протиправним рішенням суду. Зафрактував на охорону своєї сумнівної маєтності голову місцевої сільської ради, який висолопивши язика бігає по інстанціях та попід парканом "Не мішайте селянам відпочивати, йти на роботу…"
 

А коли першовідкривач української поезії Чехова пролітав мимо гурту журналістів у лискучому броньовику, у кишені скрутив щось схоже на фігу. Це було вітанням працівникам преси із їх професійним святом. Дзуськи вам, а не Межигір’я побачити… Палац має товсті стіни, а лімузин непробивні шибки…
Наївні колеги! Їм ніяк не збагнути, що надбаного за неповних півтора року правління главою держави не можна вже показувати ні людям, ні пресі. Судячи з того, що одна лише люстра, виписана для Межигір’я коштувала понад 50 тисяч доларів США, клептоманія дала такі разючі результати, що на тому добрі можна сидіти зверху за високим парканом та ще й тільки у лісі. І водити туди на прогулянки тільки таких як і сам – пацієнтів особливих клінік. Позаяк, відомо, клептоманія медикаментозно не лікується. А лише… всенародно…
 

Прес-секретар Дарка Чепак, отримавши вже декілька солідних зарплат із преміями на вулиці Банковій, напевне ж, добре уяснила різницю в оплаті праці звичайного журналіста і високорангового чиновника, тому вирішила підкупити своїх колишніх колег. Ціну зради вона, відомо, оцінила в букет квітів і торт.
 

Виявилося, що журналісти, які в день свого професійного свята спозаранку не поснідавши були вже в Нових Петрівцях, але натще серце їсти солодке з рук служниці Януковича, який уже другий рік відмовляється прийняти їх у гості, навідріз відмовилися. Не спокусилися вони й на квіти. Попросту, згидували...
 

Так що букет залишився під високим парканом. А торт, залишений там же, уже потягли в кущі собаки…
 


 
Щоправда  хтось із вигадливих журналістів, які розходилися з-під воріт Межигір’я, висловив пропозицію, той недоїдений торт завезти і вручити недолугому судді Київського окружного адміністративного суду Ганні Пановій, яка винесла неправосудне рішення про заборону збиратися під брамою Віктора Януковича у Нових Петрівцях… Для її ще солодшого життя… Але торта уже не знайшли. Його з’їли сільські приблудні пси…
 

Якби мене запитали, чи є вихід із ситуації, я відповів би впевнено – є!Принаймні, для влади.
 

Вважаю за потрібне прислухатись до голосу великого українофоба – партійного депутата Вадима Колісниченка. Кілька днів тому він вніс до Верховної Ради України законопроект про встановлення нового державного свята – дня російської мови. І визначив він мудро дату цього святкування – 6 червня. Тобто, в акурат на День журналіста.
 

Треба, щоб відома партія зі всіма своїми смаженими й пареними тушками цей законопроект негайно перетворила в закон, а знаменитий житель Межигір’я тут же його підписав. Видавши щоправда й указ про заборону святкувати в Україні Дня журналіста.
 

Хрена їм моржового, а не свято! Будуть знати як тортами й квітами попід царськими брамами та парканами розкидатися…
 

 
Фото запозичене з сайту "Української пради". Спасибі, колеги!
 
Олександр Горобець