онец парламентской эпохи

Анна Ахматова (для прокурорских: это поэтесса такая, к Ахметову отношения не имеет) после того, как советская власть осудила на поселение Иосифа Бродского (для прокурорских: это тоже поэт, к вашему ублюдку Моне отношения не имеет) сказала: «Какую они биографию нашему Рыжему делают!» История повторяется. Нынешняя, уголовно- «совковая» власть таки вырастит в стране настоящую патриотическую оппозицию. Которая похоронит нынешних любителей «Мурки» окончательно и без надежды на воскрешение.
 

 
Арест журналистки Елены Белозерской, преследование писательницы Марии Матиос и изъятие тиража ее книги… Нет, Янукович таки действительно послан Украине Богом. Чтобы она наконец смогла понять, что собственно нужно из себя выдавить, чтобы стать действительно Украиной. Для противодействия нужно действие. Борьба с режимом Януковича восполнит пробелы «дарованной» в Беловежской пуще независимости. Эта же борьба даст окончательную оценку нашим политикам. Кто из них действительно оппозиционер, а кто – предатель, в кулуарах целующийся с теми, кто ныне проводит репрессии.
 
Нынешняя хроника впечатляет. Такого не было даже при Кучме.
 
Проведено обшук у відомої журналістки Олени Білозерської
 
12 січня 2011 року вранці київська міліція провела обшук у квартирі відомої журналістки Олени Білозерської. Обшук проводився нібито у рамках кримінальної справи щодо діяльності ВО “Тризуб”.
 
“У журналістки було вилучено всю оргтехніку, фото-, відео-, аудіоапаратуру, мобільні телефони. Слідчий зазначив, що він не збирається віддавати техніку, її буде доправлено в міліцію, де з нею “будуть розбиратися”. Такі дії міліції суперечать закону про державний захист ЗМІ, згідно з яким вилучати техніку, яку журналіст використовує для виконання своїх професійних обов’язків, заборонено. Ми готуємо скаргу на дії слідчого”, — зазначає адвокат журналістки Сидір Кізін.
 
ВО “Свобода” вважає обшук і вилучення техніки в Олени Білозерської ознакою подальших політичних репресій, цілеспрямованим наступом на свободу слова та права українців та ознакою того, що режим перейшов межу. Від сьогоднішнього дня під обстріл влади може потрапити будь-яка людина, яка захищає конституційні права, не приховує своїх патріотичних поглядів, будь-хто, хто відкрито висловлює незгоду діям режиму Януковича.
 
“Свобода” закликає в п’ятницю, 14 січня, всіх патріотично налаштованих українців, опозиційні сили вийти на пікетування МВС та Адміністрації Президента і продемонструвати, що ми не будемо спокійно спостерігати, як влада розправляється з українськими патріотами, та топчеться по конституційних правах українців.
 
Довідка. 14 січня 2011 року Всеукраїнське об’єднання “Свобода” проведе пікетування Міністерства внутрішніх справ України та Адміністрації Президента з вимогою припинити політичні репресії.
 
Біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10) акція розпочнеться о 12-00. Біля Адміністрації Президента – о 13-00. [www.svoboda.org.ua]
Прес-служба ВО ”Свобода”
 

 
“Свобода» вимагає розслідувати факт переслідування журналіста Олени Білозерської
 
…27 березня 2010 року слідчий Голосіївського РУВД Коновод В.В. провів обшук у квартирі Олени Білозерської. Під час обшуку слідчий вилучив два диски з фотоматеріалами з акцій молодіжної організації «Автономний спротив», що є порушенням Закону України «Про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів».
 
Формально обшук проводився за ордером, підписаним суддею Голосіївсього суду Колдіною О.О. Це дає підстави вважати, що або слідчий Коновод не повідомив суддю про те, що Олена Білозерська та фотокореспондент «Фотоленти» Олексій Фурман (в якого одночасно з Білозерською відбувся обшук) є професійними журналістами, або дії судді та слідчого є скоординованим елементом механізму репресивної машини, спрямованої проти українських патріотів та журналістів…
 

 
Следует отметить, что Билозерская не имеет отношения к «Тризубу», который сейчас пытаются представить страшной военизированной организацией. Об этом она пишет на своем же блоге: « “Шановні панове, які фінансують громадсько-політичне життя в Україні!
Доводжу до вашого відома, що якщо якісь люди приносять вам проект на отримання коштів, де фігурує моє ім’я — у якості прихильника їхньої організації чи їхньої інформаційної підтримки — знайте, що це брехня. Кошти, виділені на мою роботу, вони привласнюють.
Я — БЕЗПАРТІЙНИЙ, ПОЗАОРГАНІЗАЦІЙНИЙ, НЕЗАЛЕЖНИЙ ЖУРНАЛІСТ. Від жодної політичної партії чи громадської організації грошей не отримую. З жодною організацією, крім ІА “Поряд з вами”, не пов’язана. Пишу лише про те, що цікаво мені і моїм читачам.
Діяльність будь-яких організацій висвітлюю, коли сама вважаю за потрібне.
Усі розмови про мене і мою діяльність — будь ласка, зі мною особисто. Бо нікого іншого я на такі розмови не уповноважувала.
З повагою,
Олена Білозерська
066-748-66-13”
 

 
А в это же время…
 

 
Письменниця Марія Матіос заявляє про політичне переслідування її з боку Генеральної прокуратури.
 
З цього приводу вона звернулася з відкритим листом до генпрокурора Віктора Пшонки.
 
Матіос пише, що з кінця минулого року її “публічна діяльність, а саме – письменницька творчість” потрапила у сферу зацікавлення Генпрокуратури та Міністерства внутрішніх справ.
 
За словами письменниці, 17 грудня працівники Шевченківського райвідділу внутрішніх справ Львова за дорученням ГПУ розшукували її у видавництві “Піраміда”, щоб вилучити з продажу примірники книги Матіос “Вирвані сторінки з автобіографії”, яка визнана “Книгою року-2010”.
 
При цьому, зазначає авторка, міліціонери відмовилися показувати працівникам видавництва документи, а після телефонної розмови лише з відстані продемонстрували “якесь доручення та ксерокопії сторінок” книги Матіос.
 
“Історія незалежної України не знає жодного факту намагання вилучити книжки Шевченківського лауреата з продажу силами правоохоронних органів та ще в такий “оригінальний” спосіб!”, — вказує письменниця.
 
“Який стосунок до мене та до моєї творчості мають правоохоронні структури, зокрема, Міністерство внутрішніх справ, дільничні інспектори якого із посиланням на розпорядження генерального прокурора опитують мешканців тих будинків у Києві, де моя родина мешкала свого часу, змушуючи їх підписувати відповідні свідчення щодо мене?”, — запитує Матіос.
 
За її словами, 11 січня цього року працівник міліції Печерського району Києва робив обхід будинку, в якому родина Матіос наймала квартиру “ще за царя Гороха”, і розшукував “громадянку М. Матіос”, демонструючи її колишнім сусідам розпорядження генпрокурора та ксерокопії сторінок книжки письменниці.
 
“Такі дії працівників правоохоронних органів мають всі ознаки шантажу та безпідставного психологічного тиску. І я їх розцінюю як неприпустимі з точки зору здорового глузду та професіоналізму їхніх виконавців, а також як такі, що принижують мою людську честь, гідність і моє письменницьке ім’я, створюють дискомфорт моїй родині та близьким”, — заявляє письменниця.
 
Матіос наголошує, що таких дій не розуміють і її літературні агенти та перекладачі в Америці, Німеччині, Франції, Ізраїлі та інших країнах, які про це “знають із преси”.
 
Письменниця зазначає, що якщо ГПУ чи МВС хочуть обговорити з нею “літературні чи будь-які інші теми”, то “у час новітніх технологій та високопрофесійних українських “шерифів” у Києві у кліп ока можна знайти відому людину, без демонстрації м’язів і психологічного тиску”, а не влаштовувати на неї протягом місяця ”лови”.
 
Марія Матіос відома як автор книг “Солодка Даруся”, “Нація”, “Життя коротке” та інших.
 
У грудні 2010 року ветерани Великої Вітчизняної Війни звернулися до прокуратури з вимогою вилучити з продажу її книгу “Вирвані сторінки з автобіографії” на підставі того, що письменниця порівнює пам’ятник перемоги у столиці з фалосом.
 
Між тим, днями письменник Сергій Пантюк повідомляв про обшук у помешканні письменницького подружжя Марини Брацило та Юрія В. Ноги.»
 
Итак, у нас уже начали изымать из продажи книги. Ради чего? Что ж было такого «подрывного» в этой книге? Теперь то уж обязательно нужно прочитать. Но где печатать? Неужто, как Солженицина при «совке» – опять на Западе? А почему бы и нет? Власть хочет загнать всех нас в подполье, а получит партизан. Власть как-то забыла, что на дворе 21 век, что мы уже пережили не только «перестройку», но и 20 лет какой-никакой, но независимости. И что у нас уже был Майдан. И они собираются загнать нас в подполье? Это все-таки очень странная, очень тупая власть. И это здорово.
 

 
А в это время… В Верховной Раде, почему-то не пел «Мурку», а типа выступал замгенпрокурора Евгений Блаживский. Врал, как всегда. Этот клоун у них в борделе именно для этих целей. А депутаты типа выражали протест. Но как то это неадекватно. За стенами ВР людей сажают, обыскивают, прессуют, а в Верховной Раде как-то так вяло и фальшиво протестуют. Что-то не так. Слишком в этой Раде все как-то, извините, процитирую Кучму «перееблось» и уже не поймешь, где «голубой», а где не «голубой». Возможно, оппозиция еще не поняла, что парламентские методы борьбы уже кончились и пора уходить из этого бардака, выходить на улицы и идти к людям. Может быть, их задницы уже слишком привыкли к комфорту, к «решалову», к бизнесу вне зависимости от политической окраски. Да какая разница. Рада мертва. У нас ее нет. И настоящая политика сейчас выковывается на допросах и обысках.
 

 
Станислав Речинский, «ОРД»
 

http://ord-ua.com/2011/01/12/konets-parlamentskoj-epohi/?lpage=1