Автори забороненого Табачником підручника: "МОН розпалює мiжнацiональну ворожнечу"

"Книга декана юридичного факультету Нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка Iвана Гриценка мiстить "крамольнi" речi", -- заявив Дмитро Табачник днями в ефiрi одного з центральних телеканалiв...
А далi мiнiстр зовсiм перестав себе контроювати. "Пiдручник, де Гриценко -- керiвник авторського колективу, називається "Iсторiя українського права". Так, справдi, там є кiлька речей, що викликають страх у будь-якої нормальної людини. Там написано, що росiяни й українцi вiдрiзняються в розумовому, етнiчному та генетичному планах. Там також йдеться, що в Росiї нiколи не було права й багато iншого", -- обурювався мiнiстр.
 
Цiєї характеристики мiнiстра цiлком досить, аби зрозумiти, що авторський колектив, який створив пiдручник, -- справдi неординарнi люди, з котрими цiкаво поспiлкуватися. "Експрес" зателефонував Олександровi Шевченку, одному зi спiвавторiв книги, професоровi кафедри теорiї та iсторiї держави i права юрфаку Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка.
 
-- I що у вашiй книзi ображає росiян?
 
-- Не розумiю, як може реальнiсть принижувати? Я опирався у своєму дослiдженнi на документи, працi iнших авторитетних науковцiв, у пiдручнику багато виносiв iз посиланнями на джерела. Ми ж самi нiчого
не вигадували. Є працi росiйських дослiдникiв, зокрема вiдомого антрополога Тетяни Алексєєвої, котра дослiдила, що населення стародавньої Москви мало кривi ноги, широкi вилицi тощо... Є згадки Нестора Лiтописця, якi свiдчать, що стародавнi народи, котрi населяли
територiю сучасної Росiї, багато вживали матюкiв у мовi, що чоловiки
дружин i невiсток "посилали"... Публiчнi нецензурнi вислови, i це загальновiдомо, були нормою для багатьох росiйських царiв, як-от Iван Грозний чи Петро Перший.
 
Який стосунок усi цi факти мають до поняття русофобiя? Натомiсть образою вважаю, коли Дмитро Табачник принизливо говорить про українцiв, зокрема галичан, у своїй публiцистицi. I вибачатися за таке не планує.
 
-- Чому керiвник Мiносвiти наклав "анафему" на ваш навчальний посiбник?
 
-- Рекомендацiю Мiносвiти пiдручник "Iсторiя українського права" отримав цьогорiчного червня. Чотири мiсяцi всiх усе влаштовувало. Дмитро Табачник неправильно трактує змiст пiдручника. Я лише схематично позначив рiзницю мiж українцями i росiянами, про яку писали iншi
дослiдники.
 
Загалом менталiтет, генетичнi, етнiчнi вiдмiнностi двох народiв, на чому наголосив Табачник, не є предметом мого дослiдження. Я намагався проiлюструвати докорiнну рiзницю у правi Росiї та України.У Московськiй державi справдi не iснувало права -- на вiдмiну вiд України. Але не в тому сенсi, що в росiян не iснувало законiв. Адже закон -- це лише одне iз джерел права. Я ж оцiнюю наявнiсть права в широкому сенсi слова, досконалiсть правової культури, морально-етичнi цiнностi.
 
В Українi могли ухвалювати рiшення всупереч законам, керуючись справедливiстю, людянiстю. Було таке поняття, як помилування з огляду на ситуацiю. В iсторiї ж росiйського права таких прикладiв немає, що характерне для деспотичних держав.
 
-- Якою, на ваш погляд, Мiносвiти хоче бачити iсторiю українського
права?
 
-- Проросiйською, звiсно ж. Намiри мiнiстра писати пiдручники разом iз Росiєю начебто цивiлiзованi -- з погляду закордонного досвiду. Справдi, є приклади спiльних посiбникiв з iсторiї захiдних країн, скажiмо, Францiї та Нiмеччини. Але треба брати до уваги, що цi країни, перш нiж їх видати, проводили дiалог на рiвнi науковцiв -- тривалiстю майже 50 рокiв. Щоб створити спiльний пiдручник, необхiдно передусiм знищити протирiччя у висвiтленнi подiй. А коли росiяни називають українських героїв зрадниками, про який спiльний погляд може йтися?..
 
-- Не боїтеся, що звинувачення у русофобiї на адресу авторського колективу пiдручника "Iсторiя українського права" стане приводом для
звiльнення вас i колег iз роботи?
 
-- Наразi офiцiйно нiхто не висував вимог менi чи моїм колегам полишити роботу в унiверситетi. Можливо, Мiносвiти ще звернеться з таким проханням. Але особисто мене вони не залякають. У мене є своя позицiя,
виходячи з якої я й висвiтлюю проблеми української iсторiї та права. Змiнювати її на якiсь "змiшано шовiнiстичнi" погляди не збираюсь.
 
-- А якою буде подальша доля навчального посiбника?
 
-- Думаю, Дмитро Табачник зробив йому чудову рекламу. Правда, тепер придбати посiбник проблематично. Досi пiдручник продавало видавництво, нинi вже не продає, хоча офiцiйного листа про вiдкликання
грифа "навчальний посiбник МОН" ще не було. Прикро, замiсть того, аби фахово дискутувати, влада з допомогою окремих, вирваних iз контексту фраз пiдручника збурює громадськiсть та розпалює мiжнацiональну ворожнечу.
 
Олександра ТАМКОВА, Експрес
 

http://www.expres.ua/main/2010/11/18/41515