Духовна геополітика: Новий візит Кирила в Україну

Часті візити патріарха Кирила не лише зміцнюють позиції РПЦ та сприяють посиленню російських духовних традицій в Україні, а й розбалансовують розпочатий діалог про створення єдиної української помісної православної церкви.
Керівник Російської православної церкви (РПЦ) патріарх Кирило знову їде в Україну. Після минулорічного літнього візиту, який тривав 10 днів, цього літа московський гість перебуватиме в Україні також більш ніж тиждень – з 20 по 28 липня. За цей час він відвідає три міста – Одесу, Дніпропетровськ та Київ, де здійснить богослужіння.
 
До цих міст патріарха Кирила запросили митрополити Одеський, Дніпропетровський та глава Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) митрополит Володимир.
 
Востаннє російський патріарх приїжджав в Україну 24 лютого, щоб благословити Віктора Януковича на президентство. Перед цим очільник РПЦ перебував з першим своїм візитом в Україні з 27 липня по 5 серпня. Тоді патріарх Кирило приїздив у Київ, Донецьк, Крим та Рівне.
 
Новинар спробував з’ясувати, що стоїть за доволі частими й тривалими візитами московського патріарха в Україну.
 
Конкурент Медведєва і Путіна
 
Як  зауважив протоієрей Георгій Коваленко, прес-секретар митрополита Володимира, теперішній візит російського гостя має суто пасторський характер. "Патріарх Кирило іде молитися зі своєю паствою", - сказав Коваленко.
 
Однак експерти вважають, що за духовними мотивами патріарха Кирила стоїть політична складова, що полягає у просуванні ідеї створення так званого Русского мира для позначення об’єднаних російською культурою держав. А також зміцнення позицій РПЦ в Україні. Окрім Росії, із пострадянських країн в межах цієї доктрини Кирило бачить Україну, Білорусь та Молдову. Як вважає політолог Володимир Фесенко, враховуючи міжконфесійні протиріччя, Україна для Кирила – частина єпархії, яка повинна бути під російською церквою.
 
Не виключено, що патріарх навіть конкурує з Дмитром Медвєдєвим та  Володимиром Путіним, хто швидше інтегрує Україну з Росією
На відміну від свого попередника Олексія ІІ, який зберігав нейтралітет стосовно відносин церкви та держави, Кирило відіграє активну політичну роль. На думку Фесенка, не виключено, що патріарх навіть конкурує з президентом Росії Дмитром Медвєдєвим та прем’єром Володимиром Путіним, хто швидше інтегрує Україну з Росією.
 
Думки політолога поділяє й Віктор Єленський, президент Української асоціації релігійної свободи. За його словами, Русский мир це не лише країни з єдиною історичною пам’яттю, культурою та мовою, але й геополітичний проект. "Йдеться не про духовні речі. Його прихильники в Україні прагнуть розколоти державу на схід і захід. Кирило – один з тих, хто створює такі настрої", – зауважив Єленьский. Його колега науковець Тарас Борозенець, у свою чергу, зауважує, що патріарх Кирило вміє рішуче та ефективно використати нинішні політичні реалії в Україні задля потреб РПЦ та УПЦ МП.
 
Патріарх Кирило вміє рішуче та ефективно використати нинішні політичні реалії в Україні задля потреб РПЦ та УПЦ МП
Подвійну мету у візиті предстоятеля РПЦ вбачають і представники Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП). Її речник єпископ Євстратій (Зоря) концепцію Русского мира пояснює як осучаснення доктрини, у якій Москва вважається третім Римом, одним з центрів глобалізації, до якого тяжіють православні народи. На думку Зорі, в Україні ця ідея загалом сприймається негативно.
 
При цьому представник УПЦ КП зауважує, що на відміну від Ющенка, нинішній Президент України є більшим прихильником ідей Кирила та інтеграції Росії з Україною: Русский мир сягає корінням імперських традицій часів Петра І та Миколи ІІ. Я не знаю, як президент Янукович ставиться до цієї ідеї. По ідеї, він як президент незалежної держави, не мав би її підтримувати", – зазначив Зоря.
 
Новинар звернувся за коментарями з приводу візиту патріарха Кирила і до глави Української греко-католицької церкви кардинала Любомира Гузара, однак останній від них утримався.
 
Об'єднання лише як повернення
 
Як  позначиться цей візит на проблемі об’єднання українського православ’я, зокрема на діалозі між УПЦ МП та УПЦ КП, що розпочався буквально минулого року?
 
Експерти наголошують на підозрілому ставленні Кирила до єдиної української помісної православної церкви. "Москва навряд чи на це піде, лише за умови покаяння УПЦ КП та повернення її в лоно материнської церкви", – каже Фесенко.
 
Тим паче, що у травні під час візиту до Росії патріарх Константинопольський Варфоломей закликав представників УПЦ КП повернутися у канонічну церкву. І хоча в УПЦ МП, як каже Єленський, є церковники з різними поглядами, їхній очільник митрополит Володимир не є прихильником радикальних проектів. "Переговори направлені на об’єднання усього православ’я у лоні УПЦ. Компромісу бути не може, оскільки у церкви немає такого поняття, є поняття економії або поблажливого ставлення", – пояснив Коваленко.
 
В УПЦ КП натомість вважають, що неофіційно патріарх Кирило протидіє діалогу щодо об’єднання православ’я. Як пояснює Зоря, минулого року архімандрита Кирила, який відповідав за зовнішні зв’язки УПЦ МП та був включений до складу робочої групи для підготовки діалогу, було відкликано до Москви й призначено першим заступником головного учбового комітету РПЦ. "Можливо, патріарх Кирило не вільний у своїх поглядах щодо майбутнього церкви в Україні, враховуючи вплив влади на церкву в Росії", – зазначив Зоря.
 
Маневр для наступу
 
На початку червня патріарх Кирило звернувся до КМДА з проханням перейменувати вулицю Івана Мазепи на Лаврську. Протоієрей Коваленко пояснює, що з таким проханням УПЦ виступала й раніше, коли вулиця називалася Січневого повстання. "Вулиця, яка веде до церкви, повинна називатися Лаврською", – навів свої аргументи Коваленко.
 
Натомість в УПЦ КП вважають, що насправді патріарха Кирила не турбує історична постать Івана Мазепи. "Глава РПЦ пробує ґрунт. Якщо влада виконає ці вимоги, виконає й інші, наприклад, щодо законопроектів, майнових прав, повернення храмів", - каже Зоря. "Нехай патріарх Кирило напише лист до НБУ, бо на гривнях українці бачать Мазепу частіше, аніж назву вулиці. Або ж виступить з ініціативою перейменувати площу Льва Толстого в Києві: на цього письменника Російська православна церква наклала анафему за його віровчення", – порадив Зоря.
 
Відомо, що РПЦ та УПЦ МП до гетьмана Івана Мазепи ставляться вельми критично. Тому патріарх Кирило, як каже Борозенець, фактично висловив позицію УПЦ МП, яка раніще ігнорувалася. Проте, на думку Фесенка, з точки зору етики міждержавних стосунків робити такі заяви некоректно. Вони лише підливають масла у вогонь.
 
Зрозуміли це і в РПЦ. І спробували пом’якшити формулювання. У четвер, 1 липня, керівник Синодального інформаційного відділу Московського патріархату Володимир Легойда заявив, що патріарх Кирило офіційно не звертався до київської влади з проханням перейменувати вулицю Івана Мазепи. "Останнім часом в українських ЗМІ активно обговорюється тема про начебто офіційне звернення Святійшого Патріарха Кирила до української влади з приводу перейменування вулиці Мазепи в Лаврську. Такого звернення, тим більше письмового, не було", – зазначив він. При цьому Легойда зауважив, що РПЦ "завжди поділяла ідею про те, що вулиця, яка веде до Лаври, повинна називатися Лаврською" і що цю ідею неодноразово висловлювали представники УПЦ МП.
 
Ольга Жила, для Новинаря