Леонід Кравчук: "За харківським пактом стоїть не лише газ"

Леонід Кравчук: "За харківським пактом стоїть не лише газ"
 
27.4.2010 08:17
 
Ратифікувати продовження квартирування ЧФ у Криму на третину століття вперед - значить, грубо розтоптати українську Конституцію і погодитися на статус країни з обмеженим суверенітетом. Про це рішуче й безкомпромісно заявив в інтерв`ю "ВВ" перший президент нашої держави Леонід Кравчук.
 
Чого варта дружба з Москвою?
 
- Домовленості президентів Медведєва і Януковича про бартер "газ на флот" стали справжнім вододілом у вітчизняній політиці. Що ви думаєте з приводу таких успіхів нашого глави держави?
 
- Політика Російської Федерації щодо України була незмінною протягом усієї нашої незалежності. Президенти у Кремлі змінюються, а газова труба неодмінно стоїть на захисті інтересів Росії. І ніяке "стратегічне партнерство" до уваги не береться. За допомогою труби Росія карає український народ. Це свідчить, що справжньої дружби, партнерських відносин немає. А є бажання зробити нашу країну слухняною і залежною.
 
Простий приклад. У 1994 році я був з офіційним візитом у США. Ледве встиг приземлитися, журналісти ставлять запитання: ви знаєте, що Росія вам газ відключила? Я не знав і був сильно здивований. Тобто вони спробували принизити Україну, зіпсувавши мій візит. І так усі роки. Не було ні єдиного спірного питання між Україною і Росією - чи то Чорноморський флот, чи розподіл власності Союзу, - де б як важіль тиску на нас не використовували газовий вентиль. Нинішня ситуація досить типова.
 
Апогеєм цієї політики нашого "стратегічного партнера" став харківський пакт. Що тут найголовніше?
 
Те, що політико-правові відносини між державами поставлені в повну залежність від торгово-економічних. Абсолютно нечувана практика в сучасному світі, і виглядає вона вкрай непристойно. Росія використала своє економічне становище на всі 100%, щоб домогтися від України вигідного геостратегічного рішення. Тим самим РФ сказала нам: ви були і залишитеся у сфері наших інтересів. Наявність Чорноморського флоту у Криму до 2042 року означає, що зовнішня політика нашої країни в доступному для огляду майбутньому не зможе формуватися без урахування побажань Кремля, які тепер для нас стають вагомішими, ніж наші власні пріоритети.
 
Уклавши з Києвом такий договір, Москва вбиває одразу кількох зайців. Посилює військову присутність у басейні Чорного моря - раз, втягує у реалізацію своїх стратегічних інтересів нашу країну - два, заявляє своїм громадянам, що Крим і Україна в цілому будуть під російським контролем, - три.
 
- Чи існує загроза втрати незалежності?
 
- Сьогодні політичний курс влади обмежує суверенітет нашої держави. У будь-якому разі ми відчуємо посилення впливу на Україну з боку Москви.
 
Мене вражає, як команда президента Януковича обґрунтовує свою позицію. Мовляв, попередній прем`єр-міністр Юлія Тимошенко підписала дуже невигідну для нашої країни газову угоду, і в нинішньої влади не залишилося альтернативи. Нібито економічна ситуація стала ще більш загрозливою для незалежності України, ніж російський Чорноморський флот у Севастополі. Про це говорять усі чиновники, починаючи від міністра закордонних справ. Але абстрагуючись від газової теми, вони тут же починають розповідати, що країна вже виходить із кризи. Ну якщо така важка спадщина, як же вона могла так швидко оправитися?! Невже за 50 днів витягли? А якщо витягли, то навіщо на подібні угоди пішли?!
 
Як на мене, посилання на "спадщину Тимошенко" виглядають украй непереконливо. Просто несерйозно для такої солідної політичної сили, як Партія регіонів. Ніхто їх за мотузку у владу не тягнув. У них, схоже, вже й таке пояснення приготовано: у невиконанні їхніх передвиборних обіцянок винна, звісно ж, Юлія Володимирівна. Хоча насправді вона їм залишила економіку, яка почала виходити з кризи. І не допустила падіння країни у прірву під час світової фінансово-економічної кризи.
 
"Сильний" Янукович "прогнувся"
 
- Навіщо, по-вашому, Януковичу, як главі держави, знадобилося йти на такий сумнівний з погляду національних інтересів крок?
 
- Я сам намагаюся знайти відповідь. Вони всі говорять, що нічого не сталося. Адже діє угода від 1997 року. Але якщо вона діє, навіщо тоді було підписувати нову? На це запитання так ніхто й не відповів. Хоча саме тут собака заритий. Думаю, харківський пакт підписали для того, щоб залежність України від РФ продовжити на невизначений час. Це було зроблено під тиском Москви, стурбованої просуванням своїх далекосяжних інтересів. А ми погодилися на статус країни з обмеженим суверенітетом аж до 2042 року. З перспективою продовження.
 
- Яким чином міг здійснюватися тиск?
 
- За словами самого Януковича, за допомогою ціни на газ. Та й саме зниження ціни на газ досить оригінальне. Судіть самі. У 2008 році Росія покарала братський український народ, ультимативно підвищивши ціну газу на 100 доларів вище середньоєвропейської. А зараз це покарання скасувала. Чого ж так радіти і дякувати Росії? Вона свою справу робить професійно. Слід гадати, що не однією ціною можна було домогтися таких результатів. Мабуть, між російським і українським керівництвом існує цілий комплекс взаємних угод і обіцянок. І є щось, що виходить за межі вартості кубометрів блакитного палива.
 
- Чи можна назвати цю угоду зрадою національних інтересів?
 
- Я не хочу говорити сильні слова про зраду національних інтересів. Досить сказати, що угода не відповідає Основному Закону. Янукович перевищив свої повноваження. Харківський пакт не має бути ратифікований. Але якщо він буде затверджений парламентом і почне виконуватися, це означатиме, що наша влада грубо розтоптала Конституцію. Силу закону замінено силою політичного тиску. І ці дії пояснюють важким економічним становищем і бажанням поліпшити життя народу.
 
Увесь світовий досвід свідчить, що справжні успіхи будь-якої країни можливі лише на шляху суворого дотримання закону і послідовного захисту національних інтересів народу.
 
Секретар РНБО Раїса Богатирьова в телеефірі пояснювала, що президент має право укладати міжнародні угоди, які потім ратифікуються Верховною Радою. Так, має право. Але тільки в тому разі, якщо ці угоди відповідають усій Конституції, а не лише одній її окремо взятій статті. Як бути зі статтею 17-ю, в якій прямо сказано: в нашій країні заборонено розміщувати іноземні військові бази? Ще є стаття 102-а, яка говорить, що президент - це гарант суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України. І є перехідні положення, де сказано, що угода про базування ЧФ може бути підписана і ратифікована. Але якщо вона вже підписана ще в 1997 році, затверджена парламентом і не скасована, навіщо ж нова угода? У нас що, дві угоди будуть чинні?
 
Уран віддали "за дякую"
 
- Здачу високозбагаченого урану американцям влада представляє як великий успіх. А опозиція назвала це серйозною помилкою. Як ви оцінюєте ситуацію?
 
- По-перше, слід зазначити, що це рішення ухвалене вже без`ядерною Україною. По-друге, наш уран, наскільки мені відомо, збагачений не до тієї міри, щоб з нього можна було зробити атомну бомбу. Тобто він використовується лише в наукових цілях. Хоча, звісно, сам по собі він є складовою розповсюдження ядерних елементів у світі. По-третє, це рішення приймалося після кількох засідань РНБО, на які були запрошені і вчені. Якихось категоричних заперечень проти вивезення з України збагаченого урану висловлено не було.
 
Так що у президента Януковича в принципі були підстави ставити питання про передачу цього матеріалу. Але за однієї умови. Якщо зацікавлена сторона - США - дасть гарантії, що в обмін на високозбагачений уран ми отримаємо відповідну кількість низькозбагаченого матеріалу і наукові лабораторії, в яких би наші фахівці могли продовжити свої дослідження. А також допомогу у вирішенні проблем Чорнобиля та підтримку в питаннях забезпечення безпеки держави. Вважаю, що з цього питання треба провести "круглий стіл" за участю професіоналів і політиків із різних таборів.
 
Має бути підписана міжнародна угода з чітко сформульованими обіцянками. Якщо ж нічого подібного зроблено не буде, а українська влада задовольниться усними запевненнями американців, у нас є всі шанси повторити історію з нереалізованими гарантіями щодо Чорнобиля. Коли ми закривали ЧАЕС, Захід обіцяв нам усіляку підтримку, включно з фінансовою, у питанні здійснення безпечної консервації станції. Але виконання більшості обіцянок Україні доводиться чекати по сьогоднішній день. А все тому, що не був підготовлений документ, який би змушував сторони діяти саме так, а не інакше. Якщо б він був, то в разі невиконання зобов`язань міг би лягти на стіл міжнародного суду.
 
Обіцяного сто днів чекають ...
 
- Як ви оцінюєте підсумки перших 50 днів перебування Віктора Януковича на президентській посаді?
 
- На міжнародній арені Віктор Федорович активний. Щоправда, не обходиться без перебільшень. У США члени української делегації як діти раділи, що їх прийняв сам Барак Обама. Це ж як потрібно не поважати ні себе, ні свою країну, щоб аудієнцію у американського президента представляти як свою велику заслугу?
 
Ніяк наша влада не може відмовитися від рабської психології та комплексу меншовартості. Так, нас приймали, про нас писали. Тому що ми пішли на поступки. Проте повага до держави формується не через її легку поступливість, а, навпаки, завдяки рішучим діям в утвердженні економічної стабільності і незалежності, захисту національних інтересів свого народу.
 
Водночас, що стосується соціально-економічної сфери, ми поки що тільки чуємо заяви і красиві плани від уряду, Адміністрації президента, що вони щось готують, що в них уже є проекти рішень, що скоро вони їх покажуть і внесуть до парламенту. Тим часом телефонують мені друзі-пенсіонери і кажуть, що раніше отримували пенсію 16-18 числа, а зараз уже двадцяті, але грошей досі нема.
 
Влада виправдовується: мовляв, немає бюджету. Але ж і у прем`єра Тимошенко його не було, але пенсії виплачувалися вчасно. Судячи з усього, у Кабміну Азарова є серйозніші проблеми. Можна впевнено говорити, що за 50 днів влада не зробила жодних кроків, які б свідчили про виконання передвиборних обіцянок. Будемо сподіватися, що влада все-таки почне реально виконувати свої обіцянки. Побажаємо ж їй на цьому нелегкому шляху успіхів.
 

 
Майя Заховайко, Володимир Сонюк. "ВВ"
 
За достовірність і вірогідність матеріалів несе відповідальність автор, редакція INTV не відповідає за помилки у новинах із інших сайтів.
INTV послуговується офіційним правописом України.
 
http://www.intv.ua/article/201445/