«Я перехотіла бути розумною і дозволила собі бути вільною», - Ліна Костенко.

Зараз тримаю в руках запрошення на зустріч з Ліною Костенко, котрим так і не довелося скористатись та й міркую собі. Мабуть, все ж таки, так як склалось, так воно й найкраще. Хоча й отримав я це запрошення персонально, хоч і обіцяв шанованим людям бути на зустрічі, але до останнього моменту не був до кінця впевнений, чи дотримаюсь своєї обіцянки.
В очікувані події уява весь час малювала жахливі картини неадекватної поведінки натовпу, хамські витівки, а то й відверто хуліганські вчинки окремих відвідувачів, огидні номенклатурні мармизи від місцевої ПРдунівської шобли, таких собі «патронів», що обов’язково випруться на сцену із недолугими промовами «от имени и по поручению»…
Пригадую, як гидко було чути хамські вигуки окремих відвідувачів на концерті Олександра Градського, як мерзотно поводилась частина публіки під час концерту Володимира Висоцького. Ці спогади і почуття огиди не залишають мене вже багато років.
Інформація з-за лаштунків, що надходила до мене з попередніх заходів в Рівному, Києві та Харкові свідчить про те, що публіка за останні тридцять років ані трохи не змінилася, якщо не стала гіршою, тож на черговому заході можна було очікувати будь-яких ексцесів.

Не можу до кінця зрозуміти, в чому ж була головна ідея цього туру особисто для Ліни Костенко, ну з Малковичем, тут все зрозуміло, принаймні він особисто мало кому цікавий в цьому випадку. Але я не можу навіть припустити, що сама ідея подібного туру могла належати Ліні Костенко, тому мені абсолютно незрозуміло, чому вона погодилась на ці вояжі.
Те, що Малкович просторікує про якісь «інсинуації» - це виглядає, як суцільна маячня. Я особисто схиляюсь до думки, що Ліну Костенко елементарно відвернуло від перебування серед натовпу, просто вона є  не тієї вдачі, щоб на кшталт новоспечених «зірок» гастролювати по всім усюдам, збиваючи гривні з екзальтованого натовпу фанатів. Між іншим в мережі вже з’явилася інформація про фінансові махінації львівських можновладців навколо майбутнього заходу в Театру імені Марії Заньковецької (http://yurijdvornyk.blogspot.com/2011/02/blog-post.html).
Щоб долучитись до творчих здобутків письменника, абсолютно не обов’язково дертись на сцену, розштовхуючи ліктями решту таких же «озабоченных», лише, щоб отримати автографа письменника, а достатньо просто прочитати його твори.
Ліна Костенко є вільною людиною, отже будь-який її вчинок є вчинком вільної людини.
 
   «Я перехотіла бути розумною і дозволила собі бути вільною», - Ліна Костенко (http://www.umoloda.kiev.ua/number/1829/164/64930/).