"Кто на лавочке сидел, або не стріляйте в піаніста" (Навіяно віршем Юкеншеда)

Дякую визнаному поетові "ДД" Юкеншеду за ідею, і в якості "фе" тим "народним обранцям", хто у пориві боротьбі з безробіттям себе улюблених проголосували за зміни до багатостраждального Основного закону України, пишу це римоване ІМХО.
 
Хтось на лавочці сидів,
 
Хтось у "Тетріса" гулявся,
 
Хтось "Плейбоєм забавлявся".
 
Хтось в президії триндів.
 
Не стріляйте в "піаніста"-
 
Голосує, як уміє!
 
Депутат поїхав з міста,
 
Але картка його діє.
 
Як "Чечотка" диригує,
 
Так "шестьорка" голосує!
 
Хтось в Америку поїхав,
 
А у мене їде стріха.
 
Звідки триста голосів
 
У запеклих шахраїв?
 
Кто на лавочке сидел,
 
Кто остался не у дел,
 
Бык за кафедрой мычал
 
Дружно жить всех призывал,
 
Вава мордой торговал,
 
А баран башкой кивал.
 
Так и принят был закон
 
По понятьям проституции.
 
Поимели Конституцию
 
К удовольствию сторон.
 
И спросила тихо Ната,
Иль богаты депутаты?
Ей ответил дядя Боря:
Далеко за синим морем
 
Прячем деньги мы в оффшоре.
А когда гульнуть охота
Или з жиру побеситься,
Покидаем мы столицу,
Улетаем вертолетом.
 
Всю страну пославши в ж*пу,
Едем покорять Европу.
Нам не страшен дядя Степа.
Жил такой В СССР -
Сказочный милицьонэр. (Слушна поправка Ильича -)
 
Нынче же - другой расклад -
Знает каждый депутат,
Что урча и подвывая,
Как собака на луну,
Олигархам помогает
Строить новую страну
Под названьем паханат!