УРКАЇНСЬКИЙ ГОП-ВЕРТЕП


В Е Р Т Е П Н И К. Гей, добродії та злодії, пани та чєсні пацани, мадами та хами, мери та хєри, сери, пери та старпери, дівки та бабери, дідки та братки, депутати та інші розумово-моральні кастрати, ПРдуністи, комуністи, литвиністи, соцьялісти та інші любителі нашим коштом поїсти й на нашому горбі до раю влізти, сукі-бляді Христа раді, русской дємократії гіганти й уркаїнської мутанти, патріоти й патріанти, бої та гьорли, бой-френди, бій-баби, гьорл-френди та з яйцями баби, рядові та ахвіцери, бандюки та селюки, казли та барани, дірки від бублика й отакі вам банани, козки й тьолки, палки та йолки, дорогі та дешеві кошолки, добрі феї й ще добріші геї, цигани та євреї, олігархи й патріархи, козаки та мудаки, голота та сволота, гопота та ліміта, скоморохи й скромні лохи, кровосісі та кровопісі, мажори та обжори, кидайте свої справи та страви, свої пойла та стойла й ген давай слухати й дивитися пречудове дійство-історію про негоже лиховістя Боже, про нашестя пошесті шісток та підшісток на славну колись країну Уркаїну!
 
Как на одінатцятом году царствованія-імпєраторствованія велікаго хєзаря Імпєрії Тайгі Октапавіана Лангуста прозвиськом Уті-Путі у дальокой провінції Urkania узурпірував владу в стольному граді Хєрлохаїмє цар Урод, синок Антипатріота, він же по-научному Ἡρῴδης, тобто Хєродув, він же по-венєсуельскому Уго-Ловник. Слова «узурпірувати» він вимовить не міг, тому казав, шо є законно ізбранним прізідєнтом Уркаїни – ну, це коли не путав із різідєнтом Імпєрії Тайгі і лічно хєзаря Уті-Путі. І ось якось на празник Митри, коли цар Урод мав обичай надівати спізжену в очєрєдного царя сусіднього государства митру, це такий головний убор, що його Урод приміряв завжди на жопу, бо власної голови не мав, а на чужу не хтів, сталася така пречудова сценка з міраклєм на саклі.
 
ЯВА ПЕРША, вона ж одразу ІНТЕРМЕДІЯ.
ПРІЗІДЕНЦІЯ ЦАРЯ УРОДА В МЕЖИГІР’Ї.
МІЗАНСЦЕНА.
 
На хєрлохаїмському лохотроні воссідає сам цар Урод, а на лавах вздовж стін Граньоної палати (на Грановиту, як в Імперії Уті-Путі, коштів поки не вистачило) туляться на тайожний манер, в раболіпних позах бояри-депутати, а найкраща кагорта з тих, хто стільцями-кріслами порозбивав голови тим, хто «мішаєт нам жіть», має честь одразу за спиною формального володаря Уркаїни киряти з граньоних стаканів церковний кагор з парсуною Кирюші Гундяєва на пляшках виробництва української православної церкви московського патріархату з приводу чергового дня знаходження при владі й попалювати дорогі сигари виробництва того ж таки патріархату – вже без усілякого приводу,  просто для понту.
 
Розпорядник балів і їбалів Мішутко на призвисько Чєчьотка-Всьо-Чотко веде хоровод на стрєлку з царем. У хороводі беруть участь незамінні Ганя Г, Іня Б та інші Г, Б, ГБ, а також прімкнувшиє к нім чи то Сєр-Гєй, чи то гей сер Tyhippo, головний попазиціонер Арсенід Яговнюк, чи то шкіпер, чи то шпікер Верховного Синедріону Уркаїни Вова на прізвисько Камєнная Задніца, Вітьок Ющик-під-Кущиком на прізвисько оп’Ющений пацан, а також бомонд олігархату, оточений бомондом проституток і проститутів вуличних, публічних і політичних. Усі танцюють замість традиційного народного гопака традиційний уркаганський гоп-стоп і співають осанну режиму.
 
C H O R U S (піддереговуваний Чєчьоткой-Всьо-Чотко).
 
Слава, царю Уркаїни!
Ти єдиний, ти єдиний!
Любі друзі! Єпутати!
Говоріть -здєц дебатам!
 
Все влаштовано!
Проголосовано!
Перепсовано-зіпсовано!
Все і всіх путьом розсовано!
Можна жіть тєпєрь розковано!
 
Тупо царствує Урод!
Тупо тєрпіт всьо народ!
Нєту мєчт, кромя одной –
Стать любімою женой,
Гурією, одаліскою,
Та хоть просто сукой нізкою
Цьому іроду-Уроду!
Сьодні добрая нагода
Опісля Нового года!
 
Ану ставайте, шобла, ставайте!
 
ВСІ СТАЮТЬ У ВІДПОВІДНУ ПОЗУ, ХОЧА Й ДО ЦЬОГО В ЦІЙ ПОЗІ СТОЯЛИ. НА ХАРІ ЦАРЯ УРОДА БЛАЖЕННА ПОСМІШКА, ЯКЩО ПІД БЛАЖЕННИМ РОЗУМІТИ ПОВНОГО ПРИДУРКА.
 
ЯВА ДРУГА. ТІ САМІ ТАМ САМО, АЛЕ ДО НИХ ДОЛУЧАЮТЬСЯ ТРОЄ. ЦЕ – ВОЛХВИ, А ТОЧНІШЕ – ЛОХВИ, ЩОБ УРОДУ ЗРУЧНІШЕ БУЛО ВИМОВЛЯТИ. СПОЧАТКУ НОВОЯВЛЕНІ ДАВЛЯТЬ НА ТРЬОХ ЛІТРУХУ ВОДКИ З ГРАНОВИТИХ СТАКАНІВ, А ПОТІМ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ДО ЦАРЯ УРОДА.
 
Л О Х В И. Здрастуй вамъ пожалуста, наіпрєуродлівєйший Уродъ всєхъ концовъ, сторонъ, угловъ і колєнъ! Пріветствуємъ тібя одъ імєні Імпєратора Тайгі і пріносімъ тібє найсвящєннійшиє дари одъ велікаго хєзаря нашого!
 
ВИКЛАДАЮТЬ ПЕРЕД УРОДОМ ТРИ ГОРЩИКА, У КОЖНОМУ ПО ДЕСЯТКУ СРІБЛЯНИКІВ.
 
Л О Х В И. Єто тібє от нашого гаспадіна за Кримъ. Отдашъ с процентамі.
 
У Р О Д. От спасіба! Куда далі путіна дєржитє?
 
Л О Х В И. Ідьомъ ми з самого Востока, отъ Сібірскіхъ горъ, за путєводной -здой…
 
У Р О Д. А, ну так і -здуйте собі дальше…
 
Л О Х В И. Ні понялъ ти, паря. -зда наша путєводна одъ самого Крємля-шрємля, і указуєтъ она на вашу хазу, шо будто роділся у васъ самий главний оппозіціонєръ усєй нашой шоблє. Нє попазиціонеръ, како нєкоториє (всі дивляться у бік Яговнюка, той з готовністю підставляє зад), а настоящій, смерть тібє і твоїмъ усємъ дружкамъ. А може, і намъ звіздєцъ полний…
 
У Р О Д. Та шо ж такоє?! Шо, опять Юлька роділа, в бога її мать?! (Грізно витріщається на Чєчьотку-Всьо-Чотко. Той кудись нітиться й звідти вже докладає.)
 
Ч Є Ч Ь О Т К А – В С Ь О – Ч О Т К О. Нікак нєт, мілості-здарь-да! Ми єйо вже давно в родільну гарячку, в смислі смірітельну сорочку вдягнулі. На допроси визиваєм, камуру вже готовім для нейо…
 
НА ДОКАЗ ЦИХ СЛІВ ПРИВОДЯТЬ «ВЄЩЬДОК» – ПРОСТОВОЛОСУ БЛІДУ ЖІНКУ В БІЛІЙ СОРОЧЦІ З ТАБЛИЧКОЮ НА ГРУДЯХ: «МАРІЯ ДЕВІ ХРИСТОС, ГА-ГА! ОСЬО ВАМ ЦАРИЦЯ УКРАЇНСЬКА, ГИ-ГИ!».
 
У Р О Д. Ги-ги, ах ти ж в бога мать! Уведіть її. І зробіть їй красне серце на білому хвоні, хай буде сама собі хлагом у руки. (Жінку виводять. Урод повертається до лохвів.) Так, а шо ж це за сука така, як не Юлька?
 
Л О Х В И. Того хотімъ у тебя дознаться. І Уті-Путі, велікаго государя нашого, єто тоже інтєрєсуєтъ не по-дєтскі.
 
У Р О Д (поволі доходить до сказу, кричить). Та-ак, плять! Ану перебити мені всіх младєнцов в Уркаїнє січас же!
 
Л О Х В И. А хто тібє сказалъ, что онъ із младєнцовъ?
 
У Р О Д (ще більше скаженіє). А із какіх же он? Із какой партії?
 
Л О Х В И. Неізвєстно нічєго – ні із каковскіхъ, ні із откудова, ні даже когда роділся, а токо то шо роділся – єто точно. Говорятъ, что ізъ народа…
 
У Р О Д (зовсім у нестямній злобі, кричить). Шо ж дєлать, шо ж дєлать? Опять єті казли мішають! Єто ж нє -зда путєводна, єто просто -здєц наступаєт… Так-так-так… (Думає,  якщо можна так про нього висловитись. Додумується,  якщо можна так про нього висловитись.) Так! Арештовать усєх!
 
У С І      П Р И С У Т Н І (з переляком). Кого?!
 
У Р О Д. Та нє вас же, адійоти! Усєх, гаварю! Народ вєсь мені арєштувать! А суддям всьо оформити! Солдати, вперьод! (Починає істерично гоготати.) Га-га-га! Га-га-га! Усіх їх у кутузку! Га-га-га! Ой, нє видержу! Га-га-га. Ой, помру!
 
ІНТЕРМЕДІЯ, ВОНА Ж ПОВНИЙ КАПЕЦЬ.
МІЗАНСЦЕНА. СІЛЬСЬКА ЗАСНІЖЕНА ГАЛЯВИНА, НА НІЙ ВОДЯТЬ КОЗУ ТРАДИЦІЙНІ ПЕРСОНАЖІ ВЕРТЕПНОГО ЧИНУ: ДІД, БАБА, ЦИГАН, ЛЯХ, ЖИД, СЕЛЯНИН, КОЗАК, ПАНОТЕЦЬ, А ТАКОЖ ВСІ ГРОМАДЯНИ УРКАЇНИ. БАБА З ДІДОМ СПІВАЮТЬ СОРОМІЦЬКИХ ПІСЕНЬ.
 
Б А Б А.
Годі, діду, кинь дебати,
Підемо до хати.
Якщо хочеш мене мати,
Дам покуштувати…
 
Д І Д.
Ти і справді дурнувата,
Нема вже в нас хати!
Скоро прийдуть депутати,
Будуть всіх їбати!
 
ТУТ ЗНЕНАЦЬКА З’ЯВЛЯЄТЬСЯ БЛІДА СМЕРТЬ У ЧОРНОМУ БАЛАХОНІ І З КОСОЮ – АЛЕ НЕ НА ГОЛОВІ, А В РУЦІ. ВСІ КЛЯКНУТЬ І БЛІДНУТЬ.
 
С М Е Р Т Ь. Where is that Mezhyhir’ya huyevo?
 
І ХОЧА НІХТО НЕ ВПЕТРАВ ЗМІСТУ ВСІЄЇ ФРАЗИ, ОСТАННІХ ДВОХ СЛІВ БУЛО ЦІЛКОМ ДОСТАТНЬО, АБИ ВСІ ВКАЗАЛИ ПРАВИЛЬНИЙ НАПРЯМОК.
 
Тут кінець вертепу. Можливо,  звідси буде продовження України.


Гаммаді Ійєдов (06.01.2011) durdom.in.ua