"Країна сонця...тільки кому воно світитиме?"

Для чого владі потрібен Податковий кодекс? Ощасливити соціально незахищених? Та серед дрібних підприємців повно тих самих пенсіонерів, медсестер, педагогів.
 
Власним потом і кров*ю, тягаючи непідйомні клунки, ящики з овочами-фруктами, встаючи вдосвіта і стоячи до заходу сонця на ринках, вони створили свій сякий - такий добробут. Мають що поставити на стіл, за що спорядити дитину до школи, чим помогти стареньким батькам. Щодня я проходжу повз них, влітку і взимку. Вони самі проводять електрику в ятки, що стоять на землі, орендованій в колишніх радянських універсамів, самі прибирають сніг і кригу, хоч щодня сплачують власникам майданчиків їхню мзду ( байдуже, яка частина з неї законна, яка ні, все одно, щодня - "вынь да положь"). Як їм вистачає сил їздити на оптовий ринок на четверту- п*яту ранку, аби ми вдень чи після роботи могли купити, що душа забажає, аби гроші.
 
А деякі "небожители", які на ринку не були, мабуть, років з 20, та й за совка, як партноменклатура,  отоварювалися не там, де всі, пропонують покінчити з дрібнооптовою торгівлею. Уявіть, якщо це станеться, що робитиме простий споживач?
 
Я й досі пам*ятаю зелені банани, привезені чоловіком подруги з Москви, заради чого він там, будучи у відрядженні, пішов у театр і купив чотири банани в буфеті. Як наші діти раділи!
 
Я й досі пам*ятаю черги за мандаринками і апельсинами, індійську розчинну каву в пайках, якщо пощастить і багато різних "прелестей" совка. Вони явно хочуть нас туди повернути.
 
Я - не хочу!Нехай повертають туди своїх мажорних дітей і пересаджують їх з "Бентлі" на "Жигулі" і "Запорожці". Нехай їхні дружини з рогів та копит розірваної вибухом корови (анекдот пам*ятаєте?) готують святковий обід чи вечерю. Я - не хочу!
 
Так от, я думаю, що захист олігархів від оподаткування - не єдина мета перекладання всієї ваги збільшених і нечесних податків на плечі малого та середнього бізнесу. Якщо бізнес розориться, ринки можна демонтувати, а на їх місці збудувати чергові супермаркети та гіпермаркети з мережі,, яку плетуть усього кілька "павучків" з багатомільйонними статками.
 
Тобто, кінцева мета - повна монополізація ринку товарів та послуг (ІМХО)
 
. Чи, може, пан прем*єр, новоявлений Томас Мор, вже побудував місто (країну Сонця) з сучасними заводами та фабриками, синхрофазотронами та адронними колайдерами в кожному селі, бо це ж він дозволив собі зауважити, що на ринку (підзабула цитату, але зміст такий) нічого нового не винайти.
 
Тада, канешна, підприємці дружними лавами, під "Мурку" рвонуть на високотехнологічні підприємства за копійки створювати валовий продукт для "людей" - господарів  "нової країни".Було б смішно, якби не так гірко. То що, борімося?