Вільні думки.
Гнітить серце та катує думка, не занадто чи нашої довіри ми надаємо загальному занепадницькому настрою нашої інтелігенції. Варто визнати , що не дивлячись на вельми развинуте почуття загрози у сокупності з інтелектуальною інтуїцієй, інтелігенція стоїть на варті суспільних інтересів ,відігравая роль аж ніяк не сторожового пса й навіть не воїна-найманця ,й тим більше не відчайдушного шахіда упереміш з кодексом самурая.
Аж ніяк немає інтелігент дмухати на воду, обпікшись раз на молоці. Інтелігент розуміє що треба просто надавати по писам хамові, але хто й коли вчив ітнтелігента бити по писам своєму опонентові.
Не вельми давно прочитав статтю Звіздукінда, може хтось пам'ятає і мій літературний досвід, помсти батька з альтернативною кінцівкою. З'являється натура особистості Звідукінда, як мабудь досить міцного та сильного чоловіка, головне з бажанням та волею покарати хама - жлоба. Тільки на таких умовах я готовий сприймати рецепти до суду Лінча, та іншим самосудам.
Ні я не відмовляюсь від принципу « Зуб за зуб, око за око» зі Старого Завіту. Більш того й сам певен що інтелігент обов'язково повинен бути з кулаками. Але дива не буває, ми живемо в такім суспільстві в якім нас визначила доля.
Але також нас розбила доля й по половим, віковим, соціальним, інтелектуальним, вольовим і багатьом іншим відмінностям. Закласти прецедент опору злу, не даремно цей образ обростає легендами, про це знімають фільми, про це пишуть книги. Але тому й пишуть, що це скоріше бажана сила, цю силу потрібно формувати. Також як і любов до батьківщини, мови, культури. Що робити з тими людьми, яким для цього ніколи не було потреби. Люди жили, працювали, після роботи відпочивали, родили дітей. Дітей прирікали на подібну долю.
Не формували ідеологією, служиння добру не закладали релігією й ніяким іншим цивілізаційним форматом. Ось ці безпринципні, холодні циніки ( часто не розумні) сьогодні прийшли всюди до джерела життя та влади. Це вони судять, це вони вчать, приймають і виконують на свій погляд закони, це в них пріоритет наиближчого оточення.
Як опиратися цьому цивілізаційному злу. Як якщо цього зла не просто більше, а неймовірно більше. По Гобсу далі випливає війна всіх проти всіх. Спочатку хижаки знищать корм, потім будуть знищувати один одного. Що робити???
Звичайно згуртовувати лави проти зла, людям сумління необхідно мати фізичні сили, інтелект, волю, рішучість у супротиву злу. Зло всюди, воно заховане за вгодованими пухкими тілами депутатів, за круглими пиками адептів первісного капіталізму, за хижим і голодним оскалом черні. Якої тільки дай дзвіночок і всі довідаються по кому він дзвонить. Як стримати моральну мутацію й деградацію природніх людей позбавлених будь-якої соціальної моделі поведінки. Стара інерція влади совка ще якось стримує соціальні зв'язки, що поступово руйнуються. Перші виродки обравшиє роль гравців із судами й суддями. Повинні зрозуміти, ця худоба руйнує основу основ будь-якої соціальної моделі - право. Навіть у тираніях присутня модель права, виписані дрібні побутові правила поведінки, регламентовані твердою ідеологією вірувань ( християнство, мусульманство, іудаізм, будізм)
Те що сьогодні відбувається в Україні, не можна визначити якімось термінологічним поняттям. Закони є, але їх не виконують. Закон писаний ,але не для всіх. Це руйнує систему.
Дуже тонка ниточка втримує лютих і організованих хижаків від страшної кровопролитної бойні. Товстозаді виродки, що заробили гроші на сльозах і на крові простих людей, навіть не здогадуються , який страшний монстр, соціальна спільність без гальм і ідеології. Говнюк, що збив людину на своєму шматку залізного лайна, навіть не розуміє що, він зробив людиновбивство. Тільки вбивством такої потвори можна удержати систему в рівновазі.
70 років Радянської влади дуже маленький період, в огляді до в цілком розвитку людській цивілізації. Але цій часовий відрізок показав, усі кошмари системи без гальм, дику ейфорію черні, під час жовтневого бунту.
Потім таку ж дику й немислиму в цивілізованих нормах християнства, репресивну соціальну машину нової пролетарської державності. Побудова нової ідеології й пророків Маркса й Леніна.
Не допускати чернь до керування, це аксіома. Необхідно бути не просто сильним а сильніше, не просто мужнім а відважним, бути готовим умерти за правду, за справедливість, за Україну, за своїх батьків і дітей. Настав час піднімати глибинні захисні рефлекси й одягати ці рефлекси в сильну ідеологію служіння правді, совісті, честі й богу.
AntiSovok (01.09.2010) durdom.in.ua