Эх, было время…

Всегда снимаю шляпу, когда сталкиваюсь с теми, кто дружит с рифмой и наделен Божьей искрой при написании веселого и искреннего «контента», ибо по моему глубочайшему убеждению «проливать стихотворные слезы» НЕСОИЗМЕРИМО легче, недели выдать вещь с юмором. В общем это преамбула…
 
Теперь, собссно,  амбула….На дворе август 1991 года. Мы с компанией сокурсников отдыхаем на базе под Харьковом и поневоле становимся свидетелями известного всем августовского путча. Что делают студенты? Правильно, берут гитару и устраивают концерт для всех отдыхающих. Наиболее популярной песней в ТЕ дни была следующая:
 
Знов Бандери голос чути в лісі,
Кулемети поховали в стрісі,
Живемо у лісі, у діброві,
Прозивають   нас брати лісові.
 
Так хай же буде вільной Україна,
До сільради підповзем під тином,
Кинемо гранату у вікно у хату,
Молодь ми до лісу заберем.
 
Знову по селу ідуть бандери,
Із села тікають піонери,
Комсомольців там уже немає,
Бо останні в хаті догорають.
 
Так хай же буде вільной Україна,
До сільради підповзем під тином,
Кинемо гранату у вікно у хату,
Молодь ми до лісу заберем.
 
А вітер в лісі гілочку гойдає,
Голову колгоспу телепає…
Більше він уже не рапортує,
Бо в зубах торчить шматочко…гілочки..
 
Так хай же буде вільной Україна,
До сільради підповзем під тином,
Кинемо гранату у вікно у хату,
Молодь ми до лісу заберем.
 
(Добавляю куплет, созданный уважаемым Vovchyk'ом!!)
 
Знов за гори сонечко сiдае
Комiсар iде пiснi спiвае
Свище нiби соловейко в гаi
Цвохнув пострiл, i його немае
 

Что интересно, аплодисмент был массовый и самый искренний.