Із життя метизів.


Із життя метизів.      Щось мені набридло про політику. Хочеться поговорити про щось нейтральне. Наприклад, про кріпильні матеріали, про метизи. Згідно Вікіпедії це «Металеві вироби скорочено називають метизами. Це можуть бути вироби різної форми призначення та конструкції. Їх об'єднали в одну групу, тому що всі вони виконують кріпильні функції деталей та елементів конструкцій. Це можуть бути шпильки, болти, гайки, саморізи.»
 
     Старше покоління чітко знало, що при совку вся державна машина кріпилась гвинтиками. Кожна людина-гвинтик була як дві краплини води схожа на свого сусіда, і могла в любий момент бути замінена на іншу. Всі чітко знали «Незамінних не буває». Всі з під одного штампа, всі однакові, всі гвинтики з правою різьбою. Ніякої індивідуальності. А основний, направляючий стержень, болт, був у партії. Він, цей болт, був у задниці кожного робітника, колгоспника, інтелігента і державного чиновника. І так направляв, що не можна було зробити ні кроку в ліво, ні кроку в право. Навіть підстрибнути не було можливості. Всі знали, що кухарка може керувати державою, а в космос і двірник може полетіти. Правда після того, як проспиться. Правда були деякі виключення з правил. Наприклад, поетом кожний не міг бути, але то таке. Головне щоб поет був гвинтиком з правою різьбою і писав правильні вірші, ну там:
Трактор в полі дир-дир-дир,
Ми за мир.

Чи:
На городі купа гною,
Ми за партію горою.

Навіть така творчість не вважалась неправильною різьбою:
Я достаю із широкіх шнанін,
Пісюн, толщіною в консєрвную банку,
Смотрітє, завідуйте, я гражданин,
А нє какая нібуть гражданка.

 
     Але серед стандартних, штампованих гвинтиків, попадались і не стандартні. Вони були з лівою різьбою. Вони ніяк не закручувались в механізм державної машини, псували дизайн і взагалі, були дуже недоречні у такому ідеальному механізмі як совок. Тому для справляння таких негараздів був створений токарно-інструментальний цех, де ці негаразди намагались виправити. Називався він коротко – ГУЛАГ, з багаточисленними підсобними приміщеннями. Там вправні токарі енкеведісти та кегебісти намагались нарізати праву різьбу. Якщо різьба ніяк не нарізалась, то в гальванічному цеху, психіатрична лікарня називається, гвинтика піддавали хімічній обробці, і він перетворювався в заклепку.
 
     Та, дякуючи в якійсь мірі, гвинтикам з лівою різьбою, здоровенна машина совок розвалилась. Величезний агрегат цієї машини, що зветься Україною, здобув НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Здавалось би, живи і радій. Та не тут то було. Сімдесят років досвіду, що кріпити державний механізм потрібно гвинтами, десь пропав. Підозрюю, що якийсь злий характерник загіпнотизував весь український народ. І замість того, щоб кріпити державу болтами, українці почали загвинчувати старі, погнуті, заржавілі цвяхи викруткою. І так намагались аж чотири рази, поки мара характерника з очей не спала. Після прозріння та кривавих дебатів зрозуміли, що кріпити державний механізм потрібно все таки гвинтами, а не заржавілими цвяхами.
 
     Швиденько вибрали гвинта і почали скручувати те, що ще залишилось від державного механізму. І все було б добре, та гвинт виявився із звичайного заліза, а не з нержавіючої сталі. А звичайне залізо самі знаєте, там десь трохи іржа прихватила, там десь гайка не підійшла чи шайба не того розміру. Але, як кажуть, не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Але ті плями іржі та деякі негаразди з гайками і шайбами мабуть дуже муляли око отому мольфару про якого писав шановний  Alphataurus Rs. І той мольфар вирішив не допускати українців до своїх таємних знань, затуманивши їм голови. Він наварив свого зілля з мухоморів, і поміг нехорошим людям змайструвати кіно про Голобородька. Люди подивились те кіно під аромат мухоморів, і вибрали для кріплення української держави не метиз, а, як казала моя покійна бабуся, вірьовочку, сплетену із гоmnа вчетверо. Тепер оця вірьовочка і зв’язує механізм української держави. Як казав перший ржавий цвях України: «Маємо, що маємо.»
 
     Але не за горами вибори. І хоч Говерла і найвища гора - в Україні, але з-за неї навіть сліпий побачить, що в метизи дуже намагається пролізти голка. Тож, якщо українці виберуть голку, в яку буде заправлена вчетверо сплетена вірьовочка з гоmnа, то глобус України можна буде втопити в найглибшому морі, бо її вже не буде.
 
     Будьте метизами в широкому асортименті, і не спокушуйтесь на пропозиції мольфарів, якщо ті запропонують вам політати.


TVOREC (27.05.2021) durdom.in.ua