Якщо раптом хтось злякався.

Не мав на меті щось дописувати у ДД, але вирішив написати кілька рядків у відповідь на публікацію. Я не хочу щоб читачі заглиблювались у тонкощі військової справи, а запропоную просто пригадати собі легендарного "адмірала Кузю" і уявити собі що твориться  з ядерним озброєнням Росії, яке  уже десятки років тихо гниє собі. Якщо "Кузя" відбув капітальний ремонт та всесвітньовідомі ходові випробування, то з ЯЗ усе складніше. Його постійно треба лампічити і це потребує заміни всякого желіза і в т.ч. електроніки, якої Росія не випускає, а купує де прийдеться. Фахівців належного рівня у неї теж нема, а Україна уже четверитий рік у "відказі". При тому кремлівський пришелепок полякує світ ядерною булавою, а світ вдає ніби боїться, але люди непоінформовані бояться щиро. Людей завжди лякало невідоме. Вигодонабувачі з того страху отримують свої бонуси. Відтак у мене запитання,- чого ми маємо боятися, якщо у цій темі невідомого практично нема? Як на мене, то треба просто під'южувати путяру: "Ану жахни!" От би весело стало у тих Воронежах, якби воно раптом натисло на червону пипку. Правда наша веселуха уже залежала б від того куди вітри завіють. Але то уже з розряду фантастики, бо в той момент, коли оте кремлівське чмо раптом таки вирішило б тицьнути пальчиком на червону пипку, йому б той пальчик моментально відірвали разом з шиєю. Про це хтось уже давно подбав, але вдає з себе відсутньопереляканого.
Спокійних снів усім.