Цугцванг


Цугцванг Не беда что ума
              у Наума нема,
А беда что Наум
         претендует на ум.

 
Я ніколи не плекав ілюзій стосовно моральних чеснот нашого гаранта, не бачив для цього підстав. Проте завжди вважав його розумною людиною, і, як мені здавалось, небезпідставно. Та коли він почав фаршувати свою вертикаль кумами, любими друзями та рошенівським планктоном, у мене виникли певні сумніви. Коли він призначив свого кума з непочатою юридичною освітою Генеральним прокурором, ці сумніви суттєво зміцнилися. А після влаштованого ним трагікомічного балагану з затриманням Саакашвілі, я переконався, що президент не дружить з розумом.
 
«Вы знаете, Шура, — зашептал Паниковский, — я очень уважаю Бендера, но я вам должен сказать: Бендер —осел! Ей-богу, жалкая, ничтожная личность!»

Це ж який треба мати розум, щоб порушити кримінальну справу проти Президента іншої країни! Можна зрозуміти (не виправдати, а зрозуміти), коли йдеться про якогось рядового атошника чи погранця, якого можна запроторити на 13 років за виконання службових обов’язків. «Джерело влади» схаває, армія штатних та позаштатних пропагандистів дохідливо пояснить і все розставить по поличках. А не схаває, то це вже його проблеми, чхати вони хотіли на те «джерело влади». А у випадку з Саакашвілі зовсім інша справа, це вже міжнародний резонанс.
 
А резонанс вже є. Представниця Держдепартаменту США, приміром, заявила:
 
«Ми ретельно відстежуємо цю ситуацію, те, що сталося в Києві. Ми знаходимося в дуже тісному контакті, як ви знаєте, ми маємо хороші відносини з урядом України, але це не означає, що ми згодні з ними абсолютно в усьому, що вони роблять».
 
Натяк більш ніж прозорий. І це не перший роздратований випад Вашингтона проти Києва. 5 грудня вийшов прес-реліз Держдепартаменту, в якому заявили про «підрив міжнародної підтримки України».
 
«Недавні події, включаючи зрив розслідування корупції на високому рівні, арешт посадових осіб з Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) і захоплення секретних документів НАБУ, викликають заклопотаність з приводу відданості України боротьбі з корупцією. Ці дії, як видається, є частиною зусиль по підриву незалежних антикорупційних інституцій, які надали допомогу США та іншим країнам. Вони підривають довіру громадськості і підривають міжнародну підтримку України».
 
Екс-глава МЗС Швеції Карл Більдт більш різко висловився проти дій української влади.
 
«Новини з України явно турбують. Політичні арешти радикально зменшать авторитет країни на Заході. Врешті-решт це проблема безпеки».
 
І це ще до початку гіпотетичного судового процесу. Уявляю собі цей судовий процес, до якого буде прикута увага світової спільноти. Які звинувачення проти Саакашвілі може висунути ерзац-прокурор Луценко? Що той є російським агентом і на гроші Курченка (близько півмільйона доларів) організовує державний переворот? Уявляєте, Саакашвілі –  агент Путіна, топ-анекдот від Луценка. Державний переворот за півмільйона баксів! Та за такі скажені гроші можна здійснити «держпереворот» хіба що у масштабах сільради.
 
А яка доказова база? Невже той сумнівний аудіозапис, що тиражується у ЗМІ? З такою, з дозволу сказати, базою станеш всесвітнім посміховиськом. А от Міхо має що сказати, зокрема про корупцію у найвищих ешелонах влади. Він чимало часу крутився у цих колах і багато знає про підкилимні оборудки можновладців. І коли ця інформація стане надбанням світової спільноти, для Порошенка і Кͦ це означатиме повний гаплик. Хоча б тому, що про майбутні транші можна забути. Що ж тоді крастимете, панове?
 
Словом, Порошенко сам себе загнав у цугцванг, з якого можливі два виходи.
 
Перший, оптимістичний – готувати «три конверти».
 
Другий, не бажаний – закрутити гайки. Варіант вкрай небезпечний як для країни, так і для самого Порошенка та його оточення. З перспективою стати клієнтами Гаазького трибуналу. Судячи з виступу ерзац-прокурора у Верховній Раді, президент начебто схиляється до другого варіанту.
 
Що ж, поживемо – побачимо.
 


Дмитро Ремиженко (06.12.2017) durdom.in.ua