Василь Михайлович проти коляди або Театр „Альтер” знову в облозі

Ні, що не кажіть, чудова річ сайт Ютуб. Відправляєте туди свій відео ролик і його відразу можуть побачити до десяти мільйонів інтернавтів в різних країнах. Останнім українським хітом став запис про ревних дрогобицьких горе-правоохоронців, яким так муляє очі присутність в місті студентського театру „Альтер” та однойменного культурно-мистецького центру.
 

 
Декілька місяців тому ми видрукували репліку „Навіть міліція вміє вибачатися». Йшлося в публікації про конфлікт, що виник між „грізними” сержантами та учасниками театру „Альтер”. Тоді навіть знайшли служаки в молодих інтелектуалів… „заборонену” літературу. Лише після втручання тодішнього очільника міськвідділу внутрішніх справ добродія Дениса Гусашвілі вдалося припинити свавілля й протиправні дії тих, хто так не любить активну та ще й інтелігентну молодь, яка, окрім усього іншого ще й грамотна, освічена й читати вміє. Ну якому з наших сержантів з патрульної служби подобається, якщо багато хто з них свої прізвища з першої спроби без помилок не напишуть? Злочинців чи правопорушників шукати? Невдячна справа. Краще ось так, на рівному місці отих юних „лібералістів” пресувати…
 
Минув деякий час, і в самому центрі міста – новий „наїзд” на тих же молодих людей. І знову втрутився Майдан: по-перше ми – медія-партнер „Альтеру” та його проектів, а по-друге, серед його учасників – наші автори й молодь, що активно співпрацює з ґазетою. Того разу редакція просто переговорила з одним з сержантів (тоді не назвався) і той, не маючи бажання мати справу з безпосереднім своїм начальство в особі майора М. Паука молодих людей відпустили. Та, мабуть, не забули про помсту.
 
І ось – чергова „атака”. Напередодні Різдва, у вівторок п’ятого січня, Василь Михайлович Буштин, сержант міськвідділу (тепер вже знаїмо як звати бравого служаку) з напарниками по одинадцятій вечора вдерся в приміщення „Альтеру”, де саме тривалася репетиція різдвяного вертепу. І почалося: в хід пішли і погрози, й навіть руки, одного з юних альтерівців навіть спробували бити. Нам передзвонили з театру й ми почали розмову з добродієм Буштиним. Однак почули:”я вже вас колись послухав, а це вже втретє. Й вони порушують громадський порядок”. Хоча міліцію в приміщення на вул. Левицького ніхто не викликав, загрози жодної репетиція, ясна річ національній безпеці та правопорядку не становила. Тому то й несанкціонований візит міліціянтів не можна вважати законним. Пан Буштин стояв на своєму й забрався з мистецького центру лише коли вчув, що редакція збирається говорити з начальником міліції полковником Заріцьким. Ми й справді зателефонували панові Мирославу. Він, щоправда, перебував поза Дрогобичем (не вважаємо нормальною ситуацією, коли в очікуванні близької вже пенсії головний міліціянт не живе в Дрогобичі) й пообіцяв когось з підлеглих скерувати на місце конфлікту. Та ніхто таки не прийшов до „Альтеру”. Тут віддамо належне попереднику пана Заріцького добродію Гусашвілі: на подібне реагував миттєво й давав своїм сержантам зрозуміти, що не особистими емоціями слід керуватись, а виключно нормами права та закону.
 
Почуття помсти не належить до людських чеснот, та як бачимо саме цим керується Василь Буштин, що носить погони поважної установи, котра покликана захищати громадян і зветься п р а в о о х о р о н н о ю.
 
І нічого іншого бачити й розуміти не хоче. Тепер уже доведеться, бо є відео (не вдалося вирвати, хто намагалися, міліціянтам з рук того, хто знімав ганебну поведінку патруля), яке вже можна побачити на Ютубі.