Правду про Черновецького не пускають на екрани. Що залишилось поза кадром.

Вчора замість анонсованого спецпроекту по столичних виборах «1+1» за участю основних учасників перегонів глядачам не сіло не впало було продемонстровано радянський кіноперл «Іван Васильович змінює професію».
На каналі зняття з ефіру проекту пояснили висновками юридичної служби «1+1», в яких йдеться про те, що ця телепрограма «може бути кваліфікована як передвиборна агітація, що здійснюється з порушенням передбаченого законодавством України принципу рівних можливостей доступу до засобів масової інформації усіх кандидатів на посаду міського голови». Такі пояснення вчора були надіслані кандидатам в мери Києва офіційним листом за підписом керівника департаменту інформаційного та суспільно-політичного мовлення ТРК «Студія «1+1» Наталі Катеринчук. Прикметно те, що ця пані донедавна працювала в секретаріаті президента.
 
Гадаю, що саме така заміна сталася невипадково. Хтось у програмній редакції каналу виявився дуже дотепним і бодай у такий спосіб висловив свій протест. Адже «1+1» давно змінив свою професію – українського (наголошую – українського!) телеканалу з якісною і об’єктивною неупередженою не фільтрованою новинною, а також аналітичною складовою на рупор влади.
«1+1» був і лишається обслугою Банкової, хто б на ній не був господарем.
 
І я дуже добре уявляю картинку – раптом так станеться, що президентом стане Тимошенко, то в черговий раз з’явиться на екрані Роднянський з купою журналістів за спиною, які сумирно покаються і вчергове пообіцяють – ми більше так не будемо, ми усвідомили, що чинили недобре, але на нас тиснули і т.д. і т.п.
 
Але «1+1» такий не один. Наш «чесний» 5-ий канал теж ретельно відробляє замовлення Банкової. Власне, глядачі давно вже відчули зміну акцентів, але позавчора сталося взагалі дещо нечуване. Канал просто порушив свої комерційні зобов’язання перед клієнтом.
 
Всупереч укладеній угоді про трансляцію прес-конференції на тему «Прогноз ситуації на 2008 рік у Києві», яку проводив «Інститут міста» (за що були перераховані обумовлені угодою кошти), трансляцію було вимкнено о 9.36 – через 5 хвилин і 7 секунд після початку ефіру.
 
Директор «Інституту міста» Олександр Сергієчко упевнений: «Свободу слова в Україні замінила свобода доступу до рубильника».
 
У програмі  йшлося про ситуацію, що склалася у столиці за час керування Чернівецького та його команди – про незаконні рішення Київради від 1 жовтня, про втрату муніципального банку «Хрещатик», знищення заказнику «Жуків острів» тощо. Йшлося також про те, що чекає на киян після виборів у разі, коли Чернівецький залишиться керманичем столиці – ймовірне підняття житлово-комунальних тарифів, подорожчання вартості українського хліба та батона та інше. При цьому учасники прес-конференції, на вимогу «5-го каналу» не називали жодних прізвищ і не порушували права опонентів на відповідь.
 
Пан Сергієнко у розповсюдженому повідомленні прес-служби «Інституту міста» наголошує: «Я звертаюся до всіх достойників, які гарантують свободу слова в Україні, з вимогою дати принципову оцінку цьому факту – до Президента Віктора Ющенка, голови парламентського комітету Ганни Герман, голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віталія Шевченка і, окремо, до Петра Порошенка – власника «5-го» каналу. Випадки цензури в Києві за останній час набули системного характеру. Якщо вони не отримають належного реагування, то Україна знову опиниться серед найбільших ворогів свободи слова у світі».
Вважаємо за потрібне все ж таки оприлюднити інформацію, яку не пропустили на екран менеджери 5-го. І тоді стане зрозумілим, хто є хто, і куди ми котимося.
 
Тож яку інформацію воліють не випускати на екрани України покровителі Чернівецького з Банкової?
Пропонуємо її бодай читачам Дурдому.
 

Міфи та реальність часів Черновецького
 
Блок Л. Черновецького начебто не використовує в своїй пропаганді відвертої брехні, однак та напівправда, якою годують киян, гірше за брехню.
 
БЛЧ: прибуткова частина бюджету збільшилась з 5 до 25 млрд. грн. (з 2006 по 2008 рік).
 
Реальність:
Прибуткова частина у бюджеті 2006 року становила 9 млрд. 848 тис. грн, а це майже на 5 млрд грн більше, ніж заявляє БЛЧ.
 
Надходження у 2008 році планується 24,9 млрд., але реальне виконання бюджету за останні 2 роки становить лише 90%, а це – ще на 2,5 млрд. менше.
 
Треба ще взяти до уваги, що наразі за 1 квартал бюджет Києва замість 25% виконано по доходах лише на 16,6%, а по видатках взагалі на 13,6%.
 
Понад те, 25 млрд. – це заплановані видатки, а БЛЧ  заявляє, що це прибутки. Насправді ж прибутки становитимуть 23,2 млрд грн.
 
Провівши коректні розрахунки, з’ясується, що  план дохідної частини бюджету збільшився з 9,8 до 23,2 млрд грн., тобто лише в 2,3 рази (а не в 5 разів!). Якщо ж врахувати інфляцію (11,6% у 2006 році та 16,6% у 2007), то реальне зростання доходів бюджету – лише 1,7 разів.
 
Л.Черновецький: «Я, как мэр, как бы меня ни обвиняли и не шантажировали, никогда не пойду на тотальную распродажу киевской земли».
 
Реальність:
Звичайно, навіщо продавати землю і віддавати кошти у міський бюджет, якщо землю можна віддати безкоштовно, а тіньові прибутки покласти до своїх кишень.
 
За час управляння містом Чернівецьким було «розподілено» (за найоптимістичнішими оцінками) 4000 га землі, вартість яких за мінімальною аукціонною ціною становить 60 млрд грн, що в 2,4 рази перевищує розмір бюджету Києва на 2008 рік.
 
Зокрема, лише одним рішенням Київради на сесії 1 жовтня 2007 року було безкоштовно передано у власність «невідомих» громадян близько 80 соток на Печерську, ринкова вартість яких оцінюється в $10-$12 млн доларів.
 
БЛЧ: «Ещё в 2006 году был сформирован реестр всех проблемных строительных площадок в Киеве… На сегодняшний день в этом реестре 54 стройплощадки, из которых 30 (включая скандальные стройки на Пейзажной алее…) уже запрещены».
 
Реальність:
Будівництво на Пейзажній алеї зупинене аж ніяк не завдяки Київраді або Л.Черновецькому, це зробили активісти громадської ініціативи «Збережи старий Київ». Бо видати постанову «заборонити» – доволі просто, а от виконати – складніше. Вже не кажучи про відновлення  первинного вигляду місцевості – адже котлован закопували теж громадські активісти. Та сама історія і з будівництвом на території Жовтневої лікарні.
 
На громадських слуханнях в Київраді 12 липня 2005 року було визначено 186 об’єктів будівництва та землевідведення, де різною мірою було порушено законодавство та чинні нормативні акти. Отже, щонайменше 150 об’єктів незаконного будівництва за 2 роки владарювання БЛЧ так і не спромігся зупинити чи скасувати.
 
БЛЧ: «Стабільно зростають об’єми вводу у експлуатацію соціального житла»
 
Кошти на капітальне будівництво, передбачені в бюджеті 2007 року, використано лише на 50,6%. Це означає, що квартири могли отримати вдвічі більше черговиків.
 
БЛЧ: «У 2008 році ми закупили для міста 120 машин «швидкої допомоги»
 
Реальність:
120 машин закупили за ціною 300 000 грн. за одиницю (загалом – 36 млн грн.), тоді як реальна вартість «Уазів» та «Соболів», яких закуповують для цих потреб, становить від 40 000 до 100 000 грн (тобто максимум 12 млн грн сумарно).
Одеська область, наприклад, придбала 30 машин за 4 млн 950 тис. грн, в середньому по 165 тис грн. за «швидку» (серед них 4 реанімобіля – з найдорожчих).
А в Канаді машина швидкої допомоги, обладнана для перевезення людей, що страждають на ожиріння, (теж дорожча за звичайну) обійшлася у 28 тис. доларів – тобто лише у  140 тис. грн.
 
Математика проста – купили 120 машин, на які витратили 36 млн. грн.., а могли за ці гроші придбати 360. Або так: купили 120 машин, витратили 12 млн грн із виділених 36 млн, а решта – 24 млн грн «випарилася у повітря».
 
БЛЧ: «особлива увага приділяється дитсадочкам, переданим колишньою владою в оренду – у зв’язку зі зростанням народжуваності у Києві, дошкільним учбовим закладам повертають цільове призначення».
 
Реальність:
Черновецький пообіцяв побудувати аж 3 нових дитсадка, проте з 2000 року і донині 114 дитсадочків використовуються не за призначенням й інформацію щодо бодай одного «повернутого» знайти не вдалося.
 
БЛЧ: «особлива увага приділяється захисту «зелених легень» столиці – проводиться ландшафтна реконструкція зелених насаджень, проводяться до ладу столичні парки».
 
Реальність:
Важко припустити, що забудова Дніпровських схилів і є тією самою «реконструкцією». Так само як і забудова Паркової алеї, зруйнування давніх воріт Печерської Лаври, першого у російський імперії телеграфу та інші «започаткування» мера Черновецького. Буквально днями у парку «Сиренький Гай» було вирубано 37 дерев невідомою приватною особою «з документами».
 
З 28 вересня 2006 до 1 жовтня 2007 року у «Програму розвитку зеленої зони Києва до 2010 року» було внесено 198 змін, якими ця зона – СКОРОЧУЄТЬСЯ.
 
БЛЧ: «Вперше забезпечено дотримання нормативного 15-ти хвилинного часу доїзду (швидкої допомоги) до місця надання допомоги».
 
Реальність:
Чи є це правда – хай розсудять ті, хто викликають цю допомогу, зауважимо лише, що в Англії час доїзду – 3 хвилини, в Німеччині – 7 хвилин.
 
БЛЧ: «Нашими основними пріоритетами на наступний період є будівництво нових учбових закладів»
 
Реальність:
Кількість київських школярів постійно зменшується, у порівнянні з 1995 роком різниця становить 100 тисяч, тож нагальної необхідності у нових школах немає. А от старі школи таки потребують грошових вливань і, бажано, не з батьківських кишень. 2007 року кошти бюджету за статтею «Капітальне будівництво», куди входять гроші на ремонт та будівництво шкіл, використано лише на 50,6%.
 
БЛЧ: «Благодаря регулярным рейдам «Дети улицы» количество беспризорных детей на улице уменьшилось в 10 раз»
 
Реальність:
Кількість безпритульних дітей на вулицях не обліковується статистикою – при появі таких на вулиці їх затримує міліція й доправляє до притулків для неповнолітніх, потім розшукуються батьки чи вони відправляються до інтернатів.
 
«Діти вулиці» – це Міжнародна благодійна програма, яка виконується двома громадськими організаціями в Україні, і БЛЧ чи КМДА не має до неї жодного стосунку.
 
 
Список «досягнень» Черновецького і БЛЧ в Києві
 
1. Підвищення житлово-комунальних тарифів в 3,4 рази
 
Втрати киян: 732 млн грн (за 2007 рік)

У грудні 2006 року Черновецький своїм розпорядженням збільшив тарифи в середньому в 3,4 рази. Завдяки протестній несплаті киян за послуги та активній протидії БЮТу, Блоку Кличка, НУНСу тарифи було знижено вдвічі. Однак вартість житлово-комунальних послуг (без електрики) зросла за рік на 732 млн грн, а заборгованість киян – на 50 млн грн.
 
2.  Роздача 600 га землі «безкоштовно» у 2006 році
 
Втрати киян: 9 млрд грн
 
Якби 600 га було продано на конкурсних засадах за мінімальною ціною, що становила на аукціонах 2006 року 1500 грн за 1 кв. м, бюджет міста міг би отримати 9 млрд грн, що в 1,2 рази більше бюджету Києва 2006 року.
 
3.  Втрата Інституту «Київпроект»
 
Втрати киян: $40,6 млн доларів за 2007-2008 роки
 
При додатковій емісій акцій ВАТ «Київпроект» у 2007 році представники КМДА «не з’явилися» на збори акціонерів. В результаті місто втратило 25% акцій або 1,5 млн грн чистого прибутку щорічно. Вартість оренди приміщення (30 тис. кв. м) також щорічно приносила близько $20 млн доларів.
 
4. Втрата банку «Хрещатик»
 
Втрати киян: 1 млрд грн
 
При додаткові емісії в листопаді 2006 року КМДА Черновецького не внесла відповідні кошти і втратила контроль над банком: частка міста скоротилася з 51,2% до 23,7%. Чисті активи банку на 1.01.2007 складали 3,6 млрд грн, доля міської громади в цій сумі скоротилася на 1 млрд грн.
 
5. Втрата ландшафтного заказнику «Жуків острів»
 
Втрати киян: 1434 га заповідної території в грошах оцінити неможливо
 
Рішенням більшості Черновецького від 22.08.2007 «було створено» заказник на площі 196 га, хоча існує попереднє рішення Київради 1999 року, де його площу визначено в розмірі 1630 га. Понад те, існує рішення Київради № 14 від 17 лютого 1994 року і указ Президента України про створення Національного парку «Голосіївський», куди складовою частиною увійшов острів Жуків.
 
6. Продаж 113,5 га на Оболоні на договірному аукціоні
 
Втрати киян: прямі втрати – 700 млн грн, упущена вигода – $1,5 млрд доларів.
 
До стадії торгів було допущено лише два учасника з 18, що подали заявки. За умовами аукціону було зроблено лише 3 кроки, продажна ціна – 880 грн при середній по Києву – 1500 грн за кв. м. Місто могло самостійно збудувати тут 1 млн кв. м житла для 10000 сімей. При собівартості $1 тис. за кв. м житла та ринковій вартості $2,5 тис. місто могло продати це житло за $2,5 млрд доларів.
 
7. «Земельна сесія» 1 жовтня
 
Втрати киян: $10 млрд доларів
 
З 709 питань порядку денного 644 – земельні, із н их 448 – проголосовані взагалі без проектів рішень, тому площі ділянок в більшості випадків невідомі. Однак: надано у приватну власність безкоштовно 80 соток на Печерську ($100-$150 тис. доларів за сотку) – втрати міста $8-$12 млн доларів. Сумарна вартість «розподілених» на сесії 3,3 тис. га оцінюється в $10 млрд доларів, можна сказати, що з кишені кожного киянина випало $3750 доларів.

 
Прогноз ситуації в Києві на 2008 рік у разі переобрання Черновецького
 
1. Підняття житлово-комунальних тарифів в 1,8 рази
 
Відповідними управляннями КМДА вже підготовлене економічне обґрунтування нових житлово-комунальних тарифів. В окремих випадках вартість обслуговування житла може зрости майже в 6 разів. Причина – невиконання та спустошення бюджету через виборчу кампанію Черновецького.
 
2. Подорожчання «українського» хліба і батона
 
У 1 кварталі 2008 року вартість борошна 1-го сорту зросла на 23%, тому ціна на соціальні сорти хлібу втримується завдяки випуску елітних сортів, однак цей ресурс є обмежений: елітних випікають не більше 10 т, а одного батона – 750 т на добу. Дотації з міського бюджету є недостатніми, тому на «Київхлібі» вже переоснащуються лінії, на яких раніше випускалися соціальні сорти. Хліб може подорожчати до середнього по країні рівня – 2, 16 грн за «український» та 1,94 грн за батон або буде введено нові «дешеві» сорти зі збідненими складовими. Останній раз хліб дорожчав 2006 року – після приходу до влади Черновецького, а вже наступного з’явилися пропозиції КМДА про чергове подорожчання.
 
3. Транспортний колапс
 
За 2 роки не розпочато реконструкцію Жулянського та Шулявського шляхопроводів, не завершено реконструкції жодної транспортної розв’язки. Офіційно налічується 75 місць систематичного виникнення заторів. Питання відселення Русанівських садів і будівництва метро на Троєщину залишається невирішеним. До кінця 2008 року кількість авто (разом із прибулими)  становитиме 1 млн 100 тис. Випуск на дороги міста 500 великогабаритних автобусів і тролейбусів, закуплених командою Черновецького цього року, остаточно паралізує рух на головних магістралях столиці.
 
4. Масові невиплати зарплати медикам та вчителям
 
До Великодня медикам столиці виплатили по 1000 грн із фонду зарплати в рахунок другого півріччя, разом 104 млн грн. Подібні виплати робилися і вчителям. Внаслідок спустошення бюджету вчителі і лікарі після закінчення виборів можуть залишитися без зарплати чи підуть в неоплачувані відпустки. До Дня Києва (дня виборів) можуть бути виплачені чергові «премії до виборів», які ще більше спустошать фонди заробітної плати лікарів та вчителів.
 
5. Нестача коштів в транспорті, будівництві, комунальному господарстві
 
Останні два роки бюджет Києва виконувався лише на 90%. 2007 року на утримання будинків-інтернатів витрачено лише 70% передбачених коштів, на їх капремонти – 46%, на медобслуговування чорнобильців – 70%, на капітальне будівництво – 50,6%. Бюджет 2008 року за 1 квартал замість 25% виконано на 16,6% по доходам та на 13,6% по видаткам.
 
Якщо ситуація не виправиться, то за рік галузі міського господарства, лікарні та школи можуть недоотримати близько 33% запланованих коштів.
 
6. Сповзання столиці у боргову яму
 
2006 року на будівництво виділялося 33% видатків бюджету, на транспорт – 6%, на культуру, мистецтво і спорт – 4%. 2008 на це піде значно менше: на будівництво – 20% на транспорт – 4%, на культуру, мистецтво і спорт – 1%. Натомість, якщо до держбюджету 2006 передано 10%, то 2008 – в 2,6 рази більше, 26%. Сумарний борг Києва 2008 року зросте до $1,1 млрд. доларів (з них внутрішній лише 1,8%), що становить $412 доларів на кожного киянина від старого до немовляти.
 
7. Зубожіння населення Києва
 
Киянам потрібні не абстрактні цифри, а реальні блага від найбільшого в країні бюджету. Натомість, соціологічне опитування ц. р. («Інтерсоціосистема-ПС», 21-23 лютого) показують, що в найбагатшому місті країни ми маємо наявний парадокс: на кожного киянина припадає приблизно 10 тис. грн бюджетних коштів, а 7% мешканців не вистачає на їжу, ще 22% можуть купити собі одяг дуже рідко. Отже третина Києва живе за межею бідності, а через подорожчання цін на основні продукти харчування та послуги ситуація стане більш кризовою.