Відповідаючи Андруховичу

Шановний Юрій Ігоревич!
 
Прочитав Ваше інтерв'ю Главреду  http://glavred.info/archive/2009/12/31/183051-5.html. Треба сказати, що я вражений. Диявол у дрібницях, Юрій Ігоревич. У тих дрібницях, про які Ви, буваючи в Україні наїздами, судячи з усього, нічого не знаєте.
 
Ви кажете, що завжди готові поставити свій підпис під заявою, де йдеться про російську загрозу. А чи відомо Вам, що саме "дешева брехуха Тимошенко" врятувала цю країну від економічної анексії Росією, провадженої через Росукренерго, засноване Віктором Федоровичем і реанімоване Віктором Андрійовичем? Чи, може, Вам не відомо, що за анексією економічною неминуче слідує анексія політична?
 
Ви будете голосувати за Ющенка, бо дехто в Кремлі його не любить? Запевняю Вас, Тягнибока не люблять ще більше, голосуйте за нього. Відморожу вуха, щоб насолити бабусі? Дитсадківський рівень, Юрій Ігоревич, дитяча інфантильність.
 
Ющенко піднімав питання Голодомору і УПА, це правда. Але той же Ющенко з потрохами здавав Росії нашу економічну незалежність, шкода, що Ви про це не знаєте.
 
Зрозумійте, його популярність близька до нуля зовсім не тому, що він піднімав питання Голодомору чи НАТО. Зрештою, ці ж питання він піднімав і до того, як став президентом, що не завадило йому ні обійняти пост глави держави, ні мати на початку 2005 року 60 відсотків популярності. Ющенко не стане президентом вдруге, бо, як і п'ять років тому, у наших лікарнях немає найнеобхідніших ліків, бо, як і п'ять років тому, по рівню корупції і простоті ведення бізнесу ми поряд із Зімбабве, бо, як і п'ять років тому, чиновники і бандити безнаказано вбивають людей на дорогах. Ющенко міг все це змінити. Але він обрав боротьбу за владу і мільярдні бариші від Росукренерго і валютних спекуляцій.
 
Пане Андрухович, Тимошенко справді часто каже неправду. Так само, як і Ющенко. Так само, як і Янукович. Але вона при цьому є українським політиком, який хоча б розуміє, у чому корінні інтереси цієї держави. Регіоналів важко назвати українськими політичними діячами. Короля танцює свита, Юрій Ігоревич. Ви забули, хто може прийти до влади разом з Януковичем?
 
Віце-премєром з гуманітарної політики буде пан Табачник. Той самий пан Табачник, який цілком щиро вважає Україну Малоросією. Ще раз перечитайте його статті у "Київському телеграфі", це шедеври http://telegrafua.com/391/politics/7943/
 
Економікою цієї країни керуватиме пан Азаров. Той самий пан Азаров, який нагороджував українськими державними нагородами пана Затуліна. Той самий пан Азаров, який на дев'ятнадцятому році існування цієї держави зневажає її до такої міри, що не спромігся вивчити єдину поки що державну мову. Чому поки що? Бо програмну засаду Партії регіонів про необхідність введення російської другою державною ніхто не скасовував, хай Вас не вводять в оману передвиборні маневри Віктора Федоровича. Як ніхто не виключав з партії молоду надію регіоналів секретаря Донецької міськради Левченка, який заявив, що "русский должен быть единым государственным языком в Украине, а украинский - региональным в некоторых западных областях". Юрій Ігоревич, Вам треба пояснювати, до чого призведе введення в Україні російської другою державною? Ви думаєте, у Януковича для цього не вистачить голосів у Раді? Помиляєтесь, пане Андрухович. Донецькі розуміють і використовують тільки два аргументи: аргумент сили і аргумент грошей. Віктор Андрійович може Вам підтвердити, у 2006-му він уже пробував підписувати з Януковичем універсали єдності. А вже у 2007-му від купленої за гроші конституційної більшості донецьких його врятувало тільки те, що на його сторону стали армія, внутрішні війська і спецслужби. В разі перемоги Януковича і армія, і спецслужби будуть підконтрольні вже Партії регіонів. І "рука у них не дрогнет", можете не сумніватися.
 
Аксіома: привести країну - будь-яку - до процвітання може тільки політик, який цю країну любить. Януковичу на Україну просто плювати - для нього головне страусині туфлі і Межигір'я. Люди, які можуть прийти до влади з ним, цю країну ненавидять - ось що страшно.
 
Юрій Ігоревич, насправді, це не так вже й погано, що в цій країні є політик Тимошенко. Бо у 1917 році такого політика в Україні не виявилось. І блаженні недоумки з Центральної Ради відмовилися від власної армії, їх нікому було зупинити. Відмовилися, щоб потім сльозливо витирати соплі над трупами 300 хлопців, загиблих під Крутами. Цих хлопців не більшовики вбили, Юрій Ігоревич, їх вбили Грушевський і Винниченко. Зараз СБУ розслідує справу про організацію Голодомору (до речі, Юрій Ігоревич, Ви знаєте, що Янукович ні в який Голодомор не вірить і на поминальних заходах по вшануванню мільйонів замучених жодного разу так і не з'явився?). І винні будуть названі. І виконавці Косіор-Постишев, і організатор Сталін. Але навряд чи після цього хтось задасться питанням: а як взагалі так сталося, що Сталін з Москви мав можливість віддавати накази в Україну? Бо надто вже страшною є відповідь. Сталін - упир, але стосовно нього ні в кого з нормальних людей ніколи не було ілюзій. А от Грушевському і Винниченку у нас прийнято ставити памятники, в їхню честь називають вулиці. Нація мазохістів прославляє людей, з вини яких сталися всі українські катастрофи 20 століття. Грушевський був таким інтелігентним, що відмовився від власної армії, кажуть нам. Прокиньтеся, панове, відмова від власної армії - це не ознака інтелігентності, це ознака ідіотизму. Спроба здачі Ющенком української газотранспортної системи Росії - це злочинний ідіотизм такого самого порядку. Тільки Грушевський і Винниченко здавали Україну бесплатно. Ющенко робив це за гроші.
 
Не будьте ідіотом, Юрій Ігоревич, підтримайте Тимошенко.