СТЕРВО

Дописував сюди мало і дуже рідко, ще й останнього разу було це давно... Тож в нинішній інформації мені хочеться донести до всіх діло державної ваги яке тягне на запровадження санкцій до особи, що прямо підпадає під Гаагський трибунал...
 
Прошу всіх дописувачів цього сайту прийняти участь в обговоренні дій людини, що прямо загрожують життю мешканців України хоча сам персонаж (мабуть українець) народжений 15.06.1948 року в селі Остапи Лугинського району Житомирської області. Особливо запрошую людей пов"язаних з артилерією і мешкаючих в Житомирській області.
 
Якось довелося мені піти на дійсну військову службу згідно до Указу від 1969 року Маршала А.Гречки яким призивалися до війська офіцери, що закінчили вищі учбові заклади з військовою кафедрою але не служили дійсну строкову службу, на два роки за спеціальністю. Крім того, до війська, на один рік, призивалися громадяни, що закінчили ВУЗи без військової кафедри і такі, що навчалися заочно і на вечірніх факультетах.
Зібрали нас 800 переростків з вищою освітою, жонатих, з дітьми, при посадах і т.п., завантажили в телятники і поперли через бідну на той час Польщу грамотних, морально й духовно стійких на передові рубежі Радянського Союзу - у Німеччину...
 
Розібрали нас прапорщики і офіцери по своїх частинах і підрозділах - кого куди. Купили мене і ще декількох таких як я в артилерійський полк що стояв у гарнізоні міста Вісмар. Ось там і відслужив один рік дійсної служби згідно до Указу. І було це у 73-74рр минулого століття.
 
Хто знайомий з штатним росписом в артилерії, той пригадає, що полк ділився на декілька дивізіонів. А дивізіоном керує офіцер у званні підполковник...Так мені довелося служити у третьому де командиром був підполковник Варакута (українець з Луганщини), що готувався до виходу на пенсію.
 
І ось, восени 1973 року, в казармі з"являється Варакута у полковничих погонах. Для нас це сигнал, що чоловік вже вийшов на пенсію і йому присвоєно звання полковник і через день-два він відбуде до Союзу. А хто ж йому на заміну..?
Інтрига...
 
І ось з"являється він - командир третього, важкогаубичного дивізіону СТАРШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ (на підполковничу посаду) Зарицький Володимир Миколайович. Високий, худий, трохи згорблений від зросту. Говорили, що переведений у полк по протекції рідного батька генерала від артилерії і начальника якогось артучилища.
Кому інтересний послужний список цього вихреста, той може ознайомитися через ГУГЛ. А на сьогодні це стерво керує всією артилерією і ракетними військами РФ в званні генерал полковника.
 
Так що дорогі мої українці нам потрібно просити Президента України і Уряд щоб занесли в санкційні списки людину, що своїм підписом, наказом і іншими діями дає російським найманцям і терористам артилерію, реактивні системи ГРАД, снаряди, міни і друге вубухонебезпечне обладнання. А потім тисячі тон смертоносного начиння летить по українських позиціях і цивільним районам Донеччини і Луганщини...