Аби не пляшка - бути б горю...

В салоні – шлягер український…
У жилах бігає «Бурбон»…
Життя вдалось!.. – кректав Пашинський
в своєму джипі за мільйон…
 
Летить шосе під «мішеліном»…
Мурчить дружина за кермом…
- Сірожа, глянь!. Якась машина
стоїть на трасі матюком!..
 
- Тварюки!  Як же остогидли
ці ніщеброди, сука!.. Блядь!...
Призупини. Провчу це бидло!
Щоб знали, тварі, де стоять!
 
- Та не заводься ти, Сірожа!
Нехай стоять собі! Пусте!
- Ні, люба… Вибач, я не можу!...
І витяг з бардачка «ТТ»…
 
- А ну,  пропідори горбаті,
валіть но звідсіля без слів!
Ця траса лиш для депутатів,
та комітетських, блядь, голів!
 
Ви, злидні,  вже мене дістали!
Ще раз побачу тут – уб’ю! -
І дулом прямо у хлєбало
тицьнУв невдасі-водію!
 
На небо виповзають зорі…
А серед тиші ллється мат….
Аби не пляшка – бути б горю…
Убив би хлопця депутат.
 
А так лиш ногу просвердлИло
хлопчині  кулею з «ТТ».
Бо все ж устиг в*їбать дебіла
у тім’ячко його пусте.
 
Що далі? Далі все по нотам:
мєнти – свої,  лохІв – на понт…
Не буде ж, блядь, за  ідіота
страждати  весь «Народний Фронт»!
 
Такі то справи, українці…
Куди не плюнь – брехня, чи зло..
І скільки ж треба нам пашинських,
щоб вже в несилу їх було?!