Не вірю

"Вимоги Євромайдану втілюються в життя" ( Порошенко)
 
Знаєте… Я з деяких пір не дивлюся виступи президента… Не вірю. Жодному слову не вірю.
Напевно,  я «шатун», чи ще хто…  Нехай... Але мій ліміт довіри до себе він вичерпав…
Три роки пройшло…
Не піду на Майдан… Вшаную загиблих хлопців вдома… Вип’ю за упокій, поплачусь їм у жилетку … Може хоч вони віри підкинуть…  Бо край вже… Остопизділо таке «нове життя»!..  Хоча, ні… Скажу їм, що все олрайт… Хай сплять  спокійно… Зловив себе на думці, що може й нам брешуть, бо ми мертві...  
......................................................................................................................................................................
 
Пливе кача… Вже три роки,
як пливе собі… Пливе…
Крізь обІцянки, зароки…
Крізь життя оте «нове»…
 
Не збагне нічого кача…
Люд бреде похмурий, злий…
Наче б мало бути краще,
а воно – хоч вовком вий….
 
Лиш брехня, та біль щоденно…
Сум… Зневіра… Біднота…
І виходить, що даремно
качечка пливе ота…