Прошу пардону, дорогий прем’єре

"Моя рука простягнута Порошенку і його фракції, не тільки моя, а й усієї фракції "Народний фронт", яка є з президентською фракцією основою змін в країні..." (Яценюк)
 
Прошу пардону, дорогий прем’єре.
Але ніяк я щось не доберу,
якого, вибачте за слово, хера,
«десять хвилин» несете Ви муру?
 
Чи Ви віщаєте нам з іншої планети?!
Чи може обкурились коноплі?!
Де ж ті реформи?! Справедливість де та
на нашій загорьованій землі?!
 
Візьмем мою персону особисто.
До того, як чорти принЕсли Вас,
я заробляв у місяць баксів триста
в існуючому курсі на той час.
 
А витрачав у приблизно баксів двісті,
включаючи оплату за тепло.
Лишалось, навіть, на сосиску в тісті.
Та й на «біленьку», в вихідний, було.
 
Наразі заробляю я так само,
коли у гривнях. Та в у.е. якщо –
на двісті менше… Ще й не п’ю ні грама.
І вже не їм… Бо більш нема за що…
 
Тому, як кажуть – не морочте сраку.
Ви ж, начебто, не засланий москаль?!
Нажаль, пора, прем’єре, у відставку,
бо Вам народ не вірить вже, нажаль…
 
Хоча, кому це я… Такого від корита
навряд чи бетеером відірвЕш..
Бо де ж іще їм по «новОму жити»,
як не в кабміні?!
А насправді – де ж?!