Мы живем, под собою не чуя страны

Дивився на 112 каналі "розбір польотів". Маю на увазі "дует" Парасюка й Пісного, який, власне, й дуетом важко назвати. Скоріше соло Парасюка на "ударному інструменті".
 
Сам по собі розбір не був ні оригінальним, ні цікавим. Хтось схвалював Володимира, хтось засуджував, хтось моралізаторствував. Мовляв, подібні речі треба розрулювати у законний спосіб, як це водиться у цивілізованих людей. Ну десь так, як формулював недоброї пам’яті Володимир Олійник: "Звертайтеся до суду". Ну а що таке наш суд (і прокуратура, і МВС) самі знаєте.
 
Мені кинулось у вічі інше. 70% глядачів висловили підтримку Володимиру Парасюку, 30% засуджували його вчинок. Звісно, це "опитування" аж ніяк не тягне на репрезентативність, але тенденція красномовна. І справа тут не в тому, що наші співгромадяни раптом перетворилися на кровожерних монстрів. Уявімо, що на тому ж каналі повідомили, що громадянин А затопив ногою у пику громадянину Б. Переконаний, що реакція була б діаметрально протилежною. Ті ж 70% глядачів, а то й більше, назвали б цього громадянина А хуліганом і вимагали б ізолювати його від суспільства.
 
То чому ж у цьому випадку така неадекватна реакція? А тому що владна камарилья за півтора роки правління примудрилася викликати таку ж ненависть до себе, як і зграя Януковича. Тому й відверто хуліганський вчинок у більшості людей викликає не засудження, а схвалення.
 
"Мы живем, под собою не чуя страны", - писав колись Мандельштам. Щоправда, йшлося про кремлівського горця та його вождиків. Наші ж банково-грушевські "горці" не відчувають не лише країни, а й землі, яка вже горить у них під ногами.
 
PS
Я не вважаю мордобій ефективним засобом вирішення проблем. Та зважаючи на особистість "постраждалого" та його патронів, мимоволі відчув себе солідарним з тими 70% "неадекватів". Ось таке воно, селяві.