Далі без (у)кропу

Ну от і все. Художник Андрій Єрмоленко із людини, яку підтримувала і поважала вся Україна - став відстійним, нерукопожатним, зате з купою бабла. Це не мої слова, це думка з соцмереж. Але я, чесно кажучи, з нею згоден.
 
Ні, формально ніяких претензій до автора відомого логотипу бути не може. Його право (формальне) продати кому завгодно, хоч чорту, хоч Корбану. Хоч за 1 гривню, хоч за 100 тищ мілліонов. Але проблема в тому, що є не тільки формальна сторона питання.
 
Шеврон "Укроп" - я спеціально тут не приводжу його, бо тепер це суто партійна символіка, а рекламувати цю партію я не збираюся - виріс із простої роботи якогось автора. Він став, вибачте за пафос, національним символом. Ну от ви уявляєте собі - продаж національного символу? Скажімо, якась партія викупляє у Тараса Петриненка права на його "Україну", що фактично є альтернативним гімном України (а колись ледь не стала гімном офіційним). Уявили? Або - тут ми пофантазуємо, звісно, але деталі неважливі - Чубинський з Вербицьким дожили до 1917-го і продали права на "Ще не вмерла" якійсь партії. (І протилежний приклад - Тимошенко на минулих виборах "купила" собі в список Надію Савченко, яка теж до певної міри є українським символом. До речі, дуже Юлії Володимирівні це допомогло? Хоча, можливо, саме завдяки прізвищу "Савченко" вона й пройшла у восьму Раду. Хоча в цьому ЮВТ не зізнається ніколи, навіть самій собі.)
 
От така ситуація з цим логотипом. Логотипом, який став нашим ідентифікатором, нашою помаранчевою стрічкою (пам'ятаєте, як ми її носили 11 років тому?), нашим... "Вийшов один, i сказав комісару: —Я українець, стрiляй!" Кожен з цим шевроном - це той, хто "вийшов" і "сказав". І, знаєте, мені особисто ніколи всерйоз не спадало на думку купити такий шеврон і причепити собі на куртку. Бо це не просто ефектний лейбачок, його треба заслужити, його носять ТАМ, на Донбасі. На фронті. На війні. А я тут, в тилу. Яке я право маю красуватись з таким символом? Асоціювати себе з ним - так, але не більше.
 
А виявилося, що можна. Можна не просто засоціюватись, а навіть і використати, "нашити" собі на рекламний плакат. Причому без дозволу правовласника - і "правовласників", нас з вами, а перш за все тих, хто ТАМ. Мені треба наголошувати, що це до біса схоже на таке бізнес-явище, як рейдерство? Дякую.
 
Ну, а далі, коли банальне рейдерство не проканало - шум, гам, кому це треба перед виборами, - логотип, точніше, художника просто купили. Сподіваюсь, що ціна "одна гривня" - це лише для податкової інспекції, а Єрмоленко насправді отримав гідну для зради ТИХ людей (і ТІЄЇ ідеї) суму. Бо інакше ситуація виходить взагалі печальною.
 
Але це уже не наша проблема. Ми ж давайте згадаємо, що у нас є те, чого ніяким Корбанам не під силу ні вкрасти, ні купити. Жовто-синій прапор і оця от емблема, наша емблема.
 

P.S. Що далі? Чекаємо на появу якогось Всеукраїнського Політичного Об'єднання (чи просто політичної партії) "Кіборг"? Ефектно ж. Та й на пиві вже проекспериментували.
 
P.P.S. А найбільше мене вибісила фраза Корбана про те, що його політсила не забороняє військовим, волонтерам там просто патріотам використовувати цю емблему. Сказав би вже прямо - "давайте, дурачки, рекламуйте нас безкоштовно".
 
P.P.P.S. Ну, і варто відзначити просто ефектну оборудку. Чувак малює логотип. Дарує його... ну, в принципі, всім - нате, користуйтесь безкоштовно, це для вас. Ціла країна його розкручує по максимуму. І коли упізнаваність логотипа така, що його вирішують використати політики, чувак каже - так, стоп, це моя власність, я забираю його собі назад. Ну PROFIT же, правда?! :-)