Де наш Пілсудський?

Що твориться зараз у владі і суспільстві.
Суспільство, народ звинувачують владу у всіх гріхах. У зубожінні, в корупції, у відсутності реформ. Загалом правильно. Але. Ні не так - АЛЕ! Хто вибрав цю владу – ми. Ми достойні тої влади яку вибрали. І наш неспокій вже напевно привів би до чергового Майдану якби не війна. Чому ми так робимо? Не скажу. Напевне ще не дозріли. А щоб зрозуміти хоч щось в цьому питанні хочу звернутись до історії.
Я не великий знавець її величності Історії тому хочу навести лише два приклади. Візьмемо найближчу сусідку, яка інтенсивно розвивається. Польща досягла вагомих результатів хоча в 1991 році була в набагато гіршій ситуації ніж Україна.
Але для початку згадаймо хто піднімав зруйновану, виснажену Польщу в 1918 році. Бойовий офіцер Юзеф Клеменс Пілсудскі. Що він мав прийнявши владу? Родинний хутір, бойового коня, шаблю, бойові нагороди. А ще він мав довіру народу за обстоювання своєї держави, свого народу.
Що він мав покидаючи владу? Родинний хутір, бойового коня, шаблю, ті самі бойові нагороди. А ще повагу свого народу!
А тепер згадаймо не таку давню історію. Хто прийняв зруйновану комуністами Польщу? Лєх Валєнса. Що він мав йдучи у владу? Помешкання і все. А ще довіру народу.
Коли він пішов з влади він мав краще помешкання сякі-такі збереження і пошану народу!
Обидва достойники не були господарниками, але своїми Вчинками і навіть своєю кров'ю вони доказали вірність своєму краю, своєму люду.
А ми вибирали «господарників». І коли єдиного хто справді готовий був покласти життя за країну, за народ Чорновола підло вбили ми тільки почухались.
І зараз всі наші «любі президенти» сидять собі на мішках з грошенятами і в вус не дують.
А може і справді на наступних виборах проголосувати за бойового офіцера? Тільки насправді бойового. Помогли ж піднятися Польщі Пілсудський, Франції Де Голль.
Думайте. Критикуйте написане мною. Тільки прошу панове рускі тролі не турбуйтеся – у вас при владі взагалі х-о.