Про те, чого не знає Маккейн…

Сергій ЛЕБІДЬ
 
Про те, чого не знає Маккейн…
А також інші американські сенатори…
 
…Сенатор-республіканець Джон Маккейн днями рішуче звинуватив канцлера ФРН Анґе́лу М. – ледь не в злочинній бездіяльності. Мовляв, вона нібито потурає Путіну всіляко й заважає надати Україні зброю…
 
…А десять сенаторів Сполучених Штатів, які представляють обидві тамтешні партії у верхній палаті Конгресу, взагалі поставили Злопутіну цікавий і чудний діагноз - «Трагічно недоречна параноя»…
 
**
 

До історії хвороби Володимира Володимировича
 
Коли в 1985-му році, після завершення блискучої освіти в Червонопрапорному інституті КДБ ім. Андропова Ю.В. Володимир Володимирович став референтом КДБ у Дрездені - він тоді значився нібито директором будинку Дружби СРСР-НДР… А насправді…
Перевіряв і зміцнював аґентуру чекістів у східнонімецькому регіоні…
 
…Звичайно ж, його увагу тоді не міг не привернути такий собі скромний і сумирний лютеранський пастор…
Із маленького містечка Темплін.
 
Цей лагідний пастор колись-то перебрався сюди, до НДР, із старовинного й вільного міста Гамбурга…
І окрім «справ своїх суто пасторських, релігійних» - ще й офіційно керував тут будиночком для інвалідів.
Але й це ще - не геть усе. Маємо тут ще деякі примітні й цікаві деталі. Зачерпнуті з «uk.wikipedia»…
 
Як виявилося, насправді цей видний благовірний лютеранин ще й любісінько користувався при цьому прихильністю, довірою й підтримкою відданої СРСР східнонімецької влади. На чолі - із Героєм Радянського союзу й улюбленцем (коли ж не - «укоханцем») Льоні Брежнєва - Вальтером Ульбріхтом…
І часто-густо вищезгаданий прикметний правовірний подорожував собі залюбки й безперешкодно - то до СРСР, що тоді бурхливо розвивався, то до загниваючого й далі Заходу…
 
До того ж всі тоді вважали його, цього тихого протестантського священика - і східнонімецькі товариші, і вище керівництво Володимира Володимировича у Москві, щирим і відданим комуністом…
 
Якщо, звичайно, про це «Віпедія» - не бреше…
 
Та чи були прямі й секретні контакти Володимира Володимировича з цим шановним пастором – зараз довідатись дуже складно. Як кажуть, - «чекісти своїх здають»…
Правда, деякі неперевірені джерела, нахабно стверджують, мовляв, нібито для більшої потаємності тих цих можливих аґентурних контактів - Володимир Володимирович буцімто ще й упадав, тобто залицявся до колишньої піонерки, а потім - комсомолки - Анґели Доротеї…
 
…Саме в цей час, як стверджують ті ж самі, джерела, і скоїлася ця страшна (втім, чисто виробнича) чекістська травма…
 
…Одного разу аґенти ЦРУ ніби якось намагалися захопити Володимира Володимировича прямо і поїзді…
І Володимиру Володимировичу довелось вистрибувати з вагона просто на ходу…
Та, на жаль, він потрапив тоді під зустрічний товарняк…
Спочатку Володимир Володимирович боляче ударився, тобто - бехнувся головою об локомотив товарного потягу, що летів йому навстріч, потім його відкинуло назад - і він вже гепнув об вагон свого ж поїзда, потім – зачепив довбешкою найближчий стовп, потім знову кабаком - об товарняк… і т.д.
Звичайно, коли б на місці Володимира Володимировича був якийсь інший, менш досвідчений і вмілий аґент, то він, без сумніву, гинув би на місці. - Від ушкоджень і струсів всіляких…
Та у Володимира Володимировича тоді просто дуже забилося дихання. Трохи занила спина і засвербів ще тоді не прикрашений батоксом фейс…
 
І він ще більше зненавидів американців…
 
Ось така чисто виробнича чекістська травма…
 
Щоправда,цієї ж ночі...
…Відкрився Володимиру Володимировичу… тоді вперше… чи то храм Божий на небі… чи то Брама Пекельна… підземна… або ж - космічна…
І зчинились тоді блискавки могутні й громи потужні у голові його… І  стався там великий землетрус…
І очутив він у собі по тому силу всеосяжну, незмірну…
І т.д.
 

…А ви, панове, все тут про якусь чудну, «трагічно недоречну параною» балакаєте… Густо перемішану з шизофренією…
 
Та головне, що Пекла Володимир Володимирович - тепер зовсім не боїться.
Оскільки має там свої давні й прямі контакти…