Фкантєкстє: 24-31 березня 2008р.

За що люблю нашу «еліту» і «органи державного управління», так це за оперативність. Не пройшло і сімнадцяти років від проголошення Незалежності, як вищі органи державної влади вирішили затурбуватись основами інформаційної безпеки України.
 
Але це ще не все! На тому ж сімнадцятому році незалежності, державотворення, невтомної роботи з економікою та покращенням життя ще таки від учора, у Верховну Раду внесено проект Податкового кодексу України. Скупа сльоза вдячності котиться по моїй щоці. Не через тридцять років, а тільки через 17 раптом виявили, що в сучасному світі, де інформаційні війни є об’єктивною реальністю, Україна не є суб’єктом, а лише безвільним об’єктом тих війн, а податки краще буде збирати керуючись єдиним Кодексом, а не цілою низкою законів та указів президента. Що ж, краще пізно ніж ніколи.
 
Придивімось ближче до Рішення РНБО щодо інформаційної безпеки України. Значить, зібралися там мудрі люди у такому складі: розвідник, міліціонер - хуліган, СБУшник без портмоне, академік, товарознавець з Закарпаття, кілька людей невизначеної професії, жіночка з косою, один банкір і гінеколог. Вирішили, що найбільшу загрозу інформаційній безпеці становить  іноземна інформаційна експансія. Струбувалися, -  «що кількість національних власників телеканалів, друкованих ЗМІ, Інтернет-видань різко зменшується. Вони не витримують конкуренції з іноземними інвесторами». Обком  
 
Ого! Ото просвітило людей! Національні власники, вітчизняний виробник… Щось воно мене муляє ото сиджу та згадую собі національних власників ЗМІ:  Ахметов, Пінчук, Фірташ. Гм, виникає питання: Чи хіба іноземні інвестори шкодять інформаційній безпеці? Мені, наприклад, після випуску новин по телеканалу «Україна» хочеться взяти відбійного молотка та покрошити в капусту Львів і Тернопіль за те, що там «нєт промишлєнності» і вони об’їдають працелюбний Донбас. Після перегляду 1+1 хочеться піти та втопити Балогу, а подивившись новини «Інтера»  - смикнути за косу Тимошенко.
 

 
Якось так непомітно скотились знов провідні ЗМІ до становища рупорів їх фактичних власників. Схоже, що зараз поступово повертаються смутні часи обмеженої свободи слова, проти якої свого часу так боровся Віктор Ющенко. Наші закомплексовані політикани хочуть тотально контролювати ЗМІ і вони намагаються це втілювати. Якщо електронні та паперові медіа, у тій чи іншій частині, можна контролювати грошима власників, то Інтернет-ЗМІ, за неможливістю контролю, можна спробувати знищити за допомогою хакерських атак. Воно, звичайно, малодієво, але то тільки тепер. Це вони тільки пробують. Ddos-атаки на «Майдан», «Дурдом», Інфопорн і, от зараз, на ОРД – це тільки проба пера, розігрів. Вони поки що недолуго шукають куди і як можна дієво вдарити, благо, є час до виборів! А там – там дивись і знайдуть…
 
Отже, шановні члени РНБО, не тільки у іноземних власниках та ворожих голосах справа!
Адже, на сьогоднішній час, якщо Інтернет-виданню не користатися послугами закордонних хостерів, які можуть їх захистити технічними засобами – то можна тихо скласти руки на грудях і дивитись телевізор. Там нам покажуть те, що треба. А якщо видатні державники вирішать не тільки технічними засобами вбивати незалежні Інтернет-видання та інші ЗМІ? Хто їх зможе захистити? Наші правоохоронні органи? Суд? Гм… Щось я думаю, що найбільша загроза інформаційній безпеці, як і Україні загалом, сьогодні не ззовні йде. Вірніше, не тільки ззовні.
 
А тепер повернемось до нашого правосуддя. На днях українська третя гілка влади понесла важку знахідку: повернулась до Конституційного суду Сюзанна Романівна Станік. Хороша жінка! Тільки квартирне питання дещо зіпсувало її. Але, чому її? Сюзанна Романівна чиста перед Вітчизною, як проспиртована сльоза алкоголіка - це ж бо її мама мала ті незрозумілі квартири та нерухомість, через які й постраждала чесна–пречесна донька. А, за образним висловом  Віктора Вікторовича Януковича, з батьками в українських політиків і чиновників можуть бути тільки ділові стосунки – нічого особистого!
 

 
Тому давайте не будемо шукати плям на сонці! Верховний суд встановив, що Сюзанна Романівна не має німба, бо його просто не видно у відблисках слави решти діячів та корифеїв українського політикуму та судочинства, значить не треба шукати рогів у цієї високодостойної жінки! І давайте, давайте налаштовуватися на конструктив! Не треба волюнтаристських заяв на рахунок круків та їх очей! Треба працювати! Стабільність! Не впійманий – не злодій! Впійманий – не біда! Біда – коли ти вже нікому не потрібен… А якщо у тебе потенціал 12 мільйонів баксів, а ти його ще не відпрацював, то не переживай! Навіть якщо сам не захочеш, то все одно тебе повернуть туди, де той потенціал ти мав реалізувати. Сповна. Тому-то крук – дружелюбна пташка…
 
Плавно переходимо до фауни. Всі знають, що звірі діляться на розумних і гарних. Ті, які  гармонійно поєднують в собі  розум,  красу, і червону дупу – стоять по центру. В українському політичному звіринці звірі діляться на дурних і потворних. Це і є наш політичний спектр. Але коли в комусь, гармонійно сполучається дурість і потворність, то їх тягне в центр. Єдиний. Та воно й правда. Отак на око зразу і не визначиш чого в Кріля більше…
 
До речі, з приводу партії Єдиний Центр. Деякі несвідомі люди кажуть, що до її створення має відношення Віктор Іванович Балога.  А Ігор Кріль все заперечує! І я йому вірю! Віктор Іванович мудра людина, він не буде зачинатися з провальними проектами побудови чиновницьких партій. Він же знає, чим закінчуються такі сумні проекти, як СДПУ(о), За єдину Україну, НДП… Гм, написав і думаю, що щось не те. Не грає. Якась внутрішня суперечність у мене. Десь якесь слово лишнє… яке? «Віктор Іванович…»? «…мудра людина»? «…знає чим закінчується»? Бляха, що тут не вірно?  Шановні читачі! Десь тут є якась неточність… ви не вловлюєте? Бо я не можу зрозуміти – де? Тільки не треба казати: «Де, де…  Богатирьова знає де!», бо в тому місці, яким може накритися весь ЄЦ  і другий термін Віктора Андрійовича, Раїса Василівна не всі відповіді може знайти!
 

 
А уряд відмітив 100 днів. Три дні відмічав. Тепер ще можна на дев’ятий і сороковий день  прес-конференції зібрати. Бо я тупий-тупий і скільки мені не пояснювали, як усе гарно та здорово виходить, я все одно принципової різниці між нашими урядами не відчуваю. А фіглі мені відчувати? Життя в мене постійно покращується. Це покращення стабілізувалося. Нічого нового нема. У Миколи Яновича капуста дешевіла, а в Юлі Володимирівни – долар. Та воно паралельно, як капусту називати! Слава Богу подешевшала!
 
А знаєте по чому ріст доходів населення можна бачити? По витратах! Бо люди стали більше витрачати! Наприклад, хтось мав на рахунку в банку, або в панчосі 1000 доларів, то він  за останній місяць витратив десь триста гривень, навіть не рухаючи ті долари і нічого не купляючи! Отак! Бо мав 5000,00 гривень, а завтра – гоп! І тільки 4750,00 гривень! Кльово, правда? Зараз, правда, вже назад заробляє. Зараз уже 4900,00 гривень має. Гарно! Уряд думає за тебе! Ти сидиш, а твої гроші працюють. Тільки на кого цікаво?
 
А ще мені подобається, що ростуть надходження в бюджет від митниці та податкової. Юлія Володимирівна дуже позитивно оцінює роботу митниці і податкової за результатами надходжень і чомусь думає, що менше стало контрабанди. Не буду розчаровувати Юлію Володимирівну. Просто, мені здається, що пацани одержали наказ і план зібрати стільки і стільки грошей. От вони його і виконують. А що? Ну, не будуть же вони, насправді собі руку на пару місяців за тих двадцять грам збивати… Ні, не будуть!
  
А мабуть вибори президентські скоро. Щось таке в повітрі витає… Президент! А чого б йому не витати? На літаку! І на танку також їздив! Що там ще класично має бути? Ще на підводного човна і в сортір з пістолетом… З підводним човном у нас правда, заковика:  він як від пірса відпливе – потоне. Ех, зібрати б на того човна всіх наших майбутніх високо прохідних кандидатів в президенти від Я до Ю і Ю, не минаючи ні С, ні М, ні Л (потрібен він Україні!) та посадити їх всіх в піар-поїздку на нашому підводному човні…
 
Чого страшно? Потонуть разом з човном? Нічого подібного! Таке не тоне! Навіть у підводному човні «Запоріжжя».
Високоплавучі в пасажирів характеристики!
 
P.S. Про танки… Я тут в телевізорі побував. Думаю, на президента можна йти. Бо і в ефірі, і в танку є одна спільна ГОЛОВНА риса. Все решта – дурниці…