Передвиборче ноу-хау


   Вибори вже ось-ось, поряд. Звичайно, професійні "слуги народу" знову пруться до Ради. Бо, звісно, в їхньому розумінні, Рада повинна бути Зрадою. Та й Дамбас, з Москвою в парі, в особі усяких там королевських, шуфричів та інших ківалових, треба буде почути. Хтось із них- просто нерозумний оптиміст, а комусь- не сидиться, причому, в самому прямому сенсі: якщо їх не виберуть, то строк їм забезпечений.
 
   Лізуть і партіями-клонами "ригів": якісь там "індустріальні", "сильні", "стильні" та "прикацаплені". Мо’, й ще якісь є, в сортах "малинового варення" не розуміюсь. Лізуть і поодинці, по мажоритарці. По Шостці, скажімо (а це- уся північ Сумщини), лізе такий собі Молоток, що встиг так само, по мажоритарці, в Раді побувати, й до фракції ригів приєднатися. Його передвиборчі борди ночами охороняють такі ж, як він сам, тільки меншого штибу, бандюки. Змушений витрачатися й на таку охорону, бо тут- без варіантів: або в Раду, або на нари.
 
   Я це до чого? А є у мене таке собі ноу-хау, як кажуть. Правда, скажу відразу: воно, оте моє хау, що я його ноу, не дуже демократичне. Хоча, хоча... Я раджу використовувати цей метод до тих, хто в труні бачив оту саму демократію, аж до тих пір, поки не починають страждати його інтереси. О, тоді такий організм волає як сирена! Як взимку риги: "Це недемократично! Це антиконституційно!" Пам’ятаєте? Причому, якщо згадати, що вони самі зробили з Конституцією... Будь вони порядними, повинні були б на тій нещасній Конституції одружитися.
 
   Так, харош, а то щось тексту забагато. Про ноу-хау розповім. Воно не моє, а мені цю історію розповів колега, що приїхав у відпустку із зони АТО.
 
   "Було якось",-  розповідав він мені, показуючи фото, на якому був якийсь типок із забинтованою аж до рота головою."Їхала до блок-посту машина, Міцубісі Л-200, пікапчик такий. І їде, як до себе додому. Не зупиняється. Ну, влупили з "бехи" попереджувальним. Вилазить оцей типок, йде до блок-посту: "Мужикі, нє стрєляйтє, я свой!" І пре як танк., Ну, звісно, отримав прикладом у диню. Обшукали, а у нього паспорт із двоголовою куркою та Калінінградською пропискою. Ото заблукав! І в машині у нього- повний кузов зброї та боєприпасів. Мисливець, однако".
 
   Коротше, підлікували, забинтували. І ось воно, диво! Цей зальотний, виявляється, антисепаратист! Мовляв, хотіла людина чесно заробити, обіцяно було 1000 доларів (Штати, канєшно, погані, та гроші у них усе ж кращі, ніж рублі), та "донскіє кізячкі" грошей не дали. І потрапила людина в полон та ще в диню отримала просто так, за безплатно. Але, зауважте, порозумнішала!
 
   Я це до чого? Думаю, якщо хай не кожен із колишніх "хазяїв життя", а хоча б через одного, відгребе, то дуже висока є вірогідність, що, отримавши люлєй, він порозумнішає та затямить, що зраджувати свою країну- погано, бо буде бо-бо. Обкрадати країну- теж буде бо-бо. Для того, щоб засвоїти такі елементарні речі, навіть у прогибка, разом із підрахуєм та дужепотрібним, вистачить мізків.
 
   Хоча, я думаю, ця ідея вже прийшла комусь у голову. І втілюється в життя виключно науковим методом. Тому що із групи запроданців було взято найтупішого. Вже двічи відгріб. Експеримент, сподіваюсь, продовжиться. А там, дивись, вони ще й "Слава Україні" кричати навчаться. І в портрет путлєра плюнуть.
 
   Поживемо- побачимо.


Саня электрик (19.10.2014) durdom.in.ua