БАЙКА ПРО УКРОП

Ой укропе, зелений та рясний
Про Різдво твоє співаю й Причастя
Щоби всі козаки про те знали
На Вкраїні той укроп гартували
 
Ой укропе, зелений, духм’яний
Не забили тебе гради й тумани
Ти цвітещ, жовтим квітом палаєш
Ти межу хорониш, зберігаєш
 
У часи зимові, не теплі
Сіяли укроп в холодні землі
Сіяли укроп у морози
Сіяли ми кволі і босі
І не бачить нам укропського квіту
Птахом-беркутом ті сходи побито
І ми плакали, і ми ридали
Та укроп все одно засівали.
 
У часи зимові, не теплі
Сіяли укроп в холодні землі
Сніг із поля мішками носили
Той укроп додавав сили
Крізь кийки і щити, крізь негоди
Крізь сніги проросли перші сходи
Сходив, сходив той укроп, перше жито
Кров’ю нашою укроп той полито
 
Сіяли укроп ми на сході
Небрати кричали нам: годі, годі
І лили окропом печеним
Та укроп ріс духм’яний, зелений
 
Уродився укроп наш найкращий
Бо народ у нас весь робтящий
Уродився для доброї справи
Пам’ятай про це, сину мій славний